ответ: Одного дня я їхав у метро і побачив як дві дівчини читають книги. Це виглядало незвичним для сьогодення. Одна із них виглядала як емо, а інша-повна ії протилежність- звичайна школярка. Але, незважаючи на зовнішні фактори, обидві дуже захопленно читали. Книги в їх руках були однакові. На обгортці я краєм ока побачив назву:"Ромео і Джульєтта". Я не здивувався, адже ,судячи по зовнішності, дівчата були підлітками. По схвильоварим обличчям я зрозумів, що дівчата дійшли до кульмінації твору. Дивлячись на них, я згадував себе в підлітковому віці та те, як я перший раз взяв в руки цю книгу. Це було вражаюче. На мить я подумав, що також став юним, відчув свободу в діях, надію на те ,що зможу змінити все та навіть світ.
Вір-роздум. Найважче - це творення себе Людина народжується чистою, як білий аркуш паперу. На ньому згодом життя напише багато чудового і огидного. Але все одно ми повинні заповнювати простір на папері нашої душі, не зважаючи навіть на значні помилки. Чи вдивлялись ви коли-небудь у рукописи видатних людей, справжніх майстрів? Коли так, ви обов'язково помітите безліч виправлень на шляху до створення шедевру. Так і в житті. Треба докласти неймовірних зусиль, щоб записи твоєї душі були варті поваги. З дитинства батьки, бабусі, дідусі, розповідаючи нам казки або оповідання з життя, навчають бути добрими і лагідними. Стаючи дорослими, ми мусимо вирішувати для себе, як вчинити і як розпізнати добро і зло. За цими орієнтирами можна творити себе. Кожна людина повинна триматися в певних межах, і не має значення, в яких саме. Головне те, щоб вони існували і щоб усе життя зазнавало їхнього впливу. Ми повинні аналізувати себе і робити висновки. Повинні змінювати те, що не узгоджується з особисто нашими принципами. Відомий російський письменник М. Булгаков писав, що "рукописи не горят", але горять душі та, як відомо, із попелу неможливо нічого відтворити. Тому треба пам'ятати, що найголовніше в житті - зберегти свою цільність. Ані кар'єра, ані робота, ані добре ставлення людей не повинні підпорядковувати людину собі. Людина має бути живою внутрішньо, має не загубити себе в будь-яких життєвих обставинах - ось у чому полягає визначальний життєвий принцип кожного.
Тригірський Преображенський Чуднівський чоловічий православний монастир заснований в 1583 р. князем Володимиром Житомирським . Для святої обителі князь визначив відокремлене місце посеред густої діброви на високому березі р. . Тетерів. У XVIII в. монастир перейшов до уніатів , але в 1839 р. був повернутий православної церкви.Монастир компактний і затишний , складається тільки з лаконічною Преображенської церкви ( 1854-73 рр. . ) І келійного корпусу (1782 р.). Головна святиня - ікона Тригірської Божої Матері. Від огорожі відкривається ефектний вигляд на заповнений водами водосховища каньйон Тетерева з високими скелястими берегами, покритими змішаним лісом.
ответ: Одного дня я їхав у метро і побачив як дві дівчини читають книги. Це виглядало незвичним для сьогодення. Одна із них виглядала як емо, а інша-повна ії протилежність- звичайна школярка. Але, незважаючи на зовнішні фактори, обидві дуже захопленно читали. Книги в їх руках були однакові. На обгортці я краєм ока побачив назву:"Ромео і Джульєтта". Я не здивувався, адже ,судячи по зовнішності, дівчата були підлітками. По схвильоварим обличчям я зрозумів, що дівчата дійшли до кульмінації твору. Дивлячись на них, я згадував себе в підлітковому віці та те, як я перший раз взяв в руки цю книгу. Це було вражаюче. На мить я подумав, що також став юним, відчув свободу в діях, надію на те ,що зможу змінити все та навіть світ.
Объяснение: