МОВА — це сукупність засобів, які використовують для спілкування: звуки (фонетичні засоби); слова (лексичні засоби); форми слів (морфологічні засоби); словосполучення і речення (синтаксичні засоби).
МОВЛЕННЯ — це спілкування за до мови, тобто її мовних засобів(слів, словосполучень, речень, текстів).
Види мовлення: усне та писемне, монологічне та діалогічне.
Види мовленнєвої діяльності: сприйняття чужого мовлення (аудіювання та читання) і творення власного мовлення (говоріння та письмо).
Культура мовлення — це вміння правильно говорити і писати.
Володіти культурою писемного мовлення — означає правильно, точно, грамотно і каліграфічно оформляти думки на письмі, щоб кожен міг прочитати і зрозуміти
Володіти культурою усного мовлення — означає висловлювати думки правильно, виразно, зрозуміло для всіх, хто слухає.
Під час розмови
• потрібно: під час розмови дивитись на співрозмовника, вдумливо добирати слова; послідовно викладати думки; чітко, виразно вимовляти кожне слово; передавати голосом запитання, здивування, різні почуття; доводити свою думку до кінця, однією з важливих ознак культури усного мовлення є вживання слів із правильним наголосом (можна перевірити за словником).
• не можна: пропускати слова; викрикувати; розмахувати руками; вживати зайві та грубі слова; неуважно слухати співрозмовника та перебивати його, не вибачившись; залишати розповідь незакінченою.
На сучасному етапі питання культури мовлення особливо стоїть перед молоддю. Зараз все рідше й рідше можна зустріти молоду людину, яка вміє висловлювати свою думку не перекручуючи слова або не користуючись нормативною лексикою. Не тільки молодь але й дорослі люди часто деформують мову.
Отже завдяки мовленню людина морже довести, що вона є вільною.