Ми з батьками часто ходимо гуляти по лісі. Там є одна невелика, але дуже красива галявина – це і є мій улюблений куточок природи. Ми намагаємося відвідувати ліс щонеділі.
Навесні ця галявина прикрашена пролісками, якщо поглянути на неї здалеку, то здається, що це ціла морська гладь з квітів. З татом ми завжди збираємо букетики з пролісків і даруємо їх мамі. Вона ставить ці маленькі симпатичні квіточки в спеціальну вазочку і вдома створюється атмосфера весни, кімната заповнюється весняним запахом свіжих пролісків.
Влітку полянка зеленіє і лише місцями здалеку видно жовтогарячі цятки – це лісові квіти. Часто на ній ростуть смаження, з них ми теж робимо чудові букетики і доповнюємо їх іншими квітами, які ростуть неподалік від нашої улюбленої галявини. Також в літній час мені подобається брати з собою на прогулянку в ліс фотоапарат, іноді у мене навіть виходить сфотографувати метелика, правда доводиться довго за нею ганятися. Але і без комах у лісі дуже багато всього цікавого, що хочеться зафіксувати на пам’ять.
Восени полянка покривається килимом з яскравих листя. Найкрасивіші з них я забираю додому, з них виходять різнокольорові сухі букети, які прикрашають будинок в будь-який час року.
Взимку мій улюблений куточок природи біліє. Ми приходимо в ліс для того, щоб покататися на лижах, а іноді навіть всі разом граємо в сніжки. Також папа розвішує по деревах заздалегідь підготовлені годівниці для птахів.
Я дуже люблю цю галявину і буду приходити на неї завжди, навіть коли закінчу школу.
1) А.
2) А.
3) А.
4) В.
5) Г.
6) В.
7)
1. Г.
2. В.
3. Б.
8)
1. Г.
2. В.
3. А.
9)
1. Г.
2. А.
3. В.
10) 3.
11) 1.
12)
Часто-густо психологи проводять дослідження стосовно того, яка професія пасує до певного характеру. Складно уявити собі флегматичного тамаду чи гіперактивну особу, що займається нудною паперовою працею. Окрім людини зі сталевою волею, мало хто може обійняти професію, яка стоїть поперек горлянки. Тай навіщо? Праці на землі удосталь, вистачить усім, якщо орієнтуватися не на примхи, підсилені лінощами, а на справжнє покликання. Тобто, звісно, професія залежить від характеру, бо ж, за винятком екстрених ситуацій, ми маємо право вибору і наш вибір часто говорить за нас сам.