Я вважаю, що рідко можна знайти таку людину , яка б не захоплювалася українською піснею .Пісня...Хто не був зачарований нею .Вона серце народу , його душа , крила.Українська пісня , яку складали й передавали в спадок, вражає своєю красою, задушевністю, мелодикою. Не зважаючи на перешкоди й лихо, вона вистояла й продовжує чарувати красою нові покоління.Кожна пісня, мов іскра, викресана з душевних глибин, проникає в саме серце.Радість і тугу, тепло материнського серця й нездоланну силу любові до рідної землі-усе це переживаєш заново, коли знайомишся з козацькими , чумацькими піснями та коломийками.Перед очима вимальовуються сюжети пісень.Ніби бачиш наживо чумаків ,які йдуть дорогою, туман , діброву та гетьмана із запальними запорожцями.Пісня - це насамперед історія України, це світ життя й боротьби , надії та сподівань, які не покидають людину в найтяжчі часи .Годі шукати по світах чогось подібного до українських пісень: не знайдете !
Багато в Україні є красивих міст і сіл, але найбільше мені подобається місто-Чернівці.Запитаете мене,чому?Та тому що це мое рідне місто, рідні мої Чернівці!Місто в якому я живу зараз і буду жити завжди!Адже тут моя школа,мої друзі,мої рідні тато з мамою та бабуся з дідусем. Я люблю свое рідне місто за його чарівні будинками, театри ,кінотеатри, зоопарки, парки відпочинку.Я люблю ходити по його просторним вулицям ,люблю сидіти у його зелених лісах.Ви думаете ,що я покину своє рідне місто? Ніколи,ніколи,ніколи!Я назавжди залишуся у своїх Чернівцях!
(Почати) це антонім