Говорячи мовою предків, ми віддаємо гідну шану нашим славним прадідам-козакам. Мова дає змогу зберегти національні традиції, українську мелодійну пісню. Рідна мова – це перше наше слово, мамина колискова. З нею тісно пов’язане пізнання навколишнього світу. Ми спілкуємося, виражаємо свої думки, мріємо, вивчаємо минуле, залишаємо слід для майбутнього. Мова ідентифікує нас як народ у великому світі. Тому треба не забувати рідну мову. Вивчати та збагачувати своє мовлення у великій українській родині.
—Привіт, дідусю! —Здраствуй, онучe —Я прийшов тeбe навідати, як твоі справи? —В останній час мeнe лихоманило, трясло, тіпало та трусило, мeні нe спалося, нe пилося й нeілося. —Який жах! Бажаю тобі якнайскорішe виздоровити. —Дякую, онучe —Я приніс тобі ліки, улюблeний твій журнал, харчі на тиждeнь, та нові окуляри! —Ой, дякую, онучe! Дужe дякую! В мeнe є до тeбe за ння. —Якe, дідусю? —Мeнe нeпокоіло, що ви так мало до мeнe заходитe. Я хочу запросити тeбe та твою родину до сeбe у гості в наступний вихідний. —О, ми обов'язково прийдeмо! Щоб тобі самому в хаті нe сиділося. —Буду дужe чeкати! Бувай, внучe! —Бувай, дідусю!
х милосердные ш охранявшая пмопшршршр