на перший погляд, дивне запитання. але з іншого чому б нам не замислитись над ним і не спробувати відповісти? !
я живу в україні, це моя батьківщина. як більшість моїх однолітків, скажу чесно, в побуті я спілкуюсь російською мовою. але в школі ми всі вивчаємо українську мову. мені здається, що інакше і бути не може. чи можливо жити в україні і не володіти українською мовою? це все рівно, що жити, наприклад, у німеччині і не знати німецької мови. мені здається, що всім українцям варто замислитись над цим. якщо всі громадяни україни будуть говорити російською мовою, тоді у нашої країни не буде власного майбутнього. чим наша держава буде відрізнятись від росії? мабуть, нічим. а як же наша культура, історі невже українська нація просто зникне з землі? за що ж тоді боролися наші пращури?
коли я сьогодні дивлюсь американські фільми, мене вражає, як їхні школярі з гордістю говорять, що вони — американці. невже ми, діти україни, не здатні пишатися своєю батьківщиною? мабуть, здатні. а для початку ми, всі громадяни нашої держави, маємо вивчати українську мову. якщо ми будемо говорити і думати рідною мовою, нас будуть поважати в інших країнах. хіба не так? !
Був теплий день.Я йшла ,як завжди з друзями на прогулянку...ми жартували ,сміялись...Раптом я повернула голову на сигнал авто,яке попереджало про небезпеку...на узбіччі дороги сиділа дівчинка,Але це була незвичайна дівчинка.Маленька,худорлява,брудна зі скуйовджиним волоссям і обличчям,на якому читалося втомлення і смуток...ми разом з друзями завмерли від болю.Вона двома ручками стискала окраєць хліба,мабуть,який дав хтось с прохожихВона так обережно його тримала,як самий найцінніший скарб...До неї підійшло цуценя, таке саме занебане,як і вона і почало горнутися до ніг.Мала подивилася на хліб,потім на цуценя...І віддала йому той єдиний шматок,що був у неї...
Я не втрималась и заплакала.Мі з друзями підійшли до неї і відняли з пилу...А потім повели до кафе...Вона розповіла нам,що її мати п.є,вітчим знущаеться и вона втікає з дому,щоб побути на самоті...Я їй дала трохи грошей і попросила залиши свою адресу
пізніше я дізналася,що батьків позбавили батьківських прав,а дитину відправили до інтернату...На щастя вдача схилила над нею голову.Її удосерила сімейна пара,яка пізніше купила квартиту а нашому будинку.Коли ми випадково зустрілися,я її не впізнала.Вона буда красуня.коли вона мене побачила,то побігла до мене і сказала,що я її добра фея.Я заплакала.Ми з нею стали подругами і я їй подарувала цуценя
Це справжня історія з мого життя,але якщо хочеш,можеш іі використати)))
Ті,що люблять гонити інших,не здатні до дружби.Скільби зла тіїться за гарною подобою:гадюка ховається в траві
Ті(займенник, підмет),що(сполучне слово,підмет) люблять(дієслово, присудок) гонити(дієслово,присудок) інших(займенник,додаток),не(частка) здатні(дієслово,присудок) до(прийменник) дружби(іменник,додаток). Скільки(числівник,підмет) зла(іменник,підмет) тіїться(дієслово) за(прийменник) гарною(прикметник,означення) подобою(іменник,додаток):гадюка(іменник,підмет) ховається(дієслово,присудок) в(прийменник) траві(іменник,обставина).
1) [, питання:які?(що), ]. - структурна схема
Розповідне,неокличне,сладнопідрядне речення,з підрядним означальним.
- просте, двоскладне(складний дієслівний присудок), поширине, не ускладнене
- просте, двоскладне, поширине, не ускладнене
2) [ ]: [ ]. - структурна схема
Розповідне,неокличне, складне безсполучникове речення.
- просте, двоскладне(складний іменнико-числівниковий підмет), поширине, не ускладнене
- просте, двоскладне, поширине, не ускладнене
Пахне корою,лугом,травою - духом землі душа моя повниться.
Пахне(присуд,дієсл) корою(дод,ім),лугом(дод,ім),травою(дод,ім) - духом(ім,дод) землі(дод,ім) душа(підм,ім) моя(ознзайм) повниться(прис,дієсл).
розп,неокл,складносурядне
[ ]- [ ]. - структурна схема
Розповідне,неокличне, складне безсполучникове речення.
- просте, односкладне,неозначено-особове, поширине, ускладнене однорідними додатками
- просте, двоскладне, поширине, не ускладнене