Росло в лісі дика яблуня.Восени впало з неї кисле яблуко. Птахи швидко склювали його, клювали і зернятка. Одне тільки зернятка сховалися в землю. Взимку лежало зернятка під снігом, а навесні стало рости... З нирки нагорі вийшли зелені відростки. Нирка за спокій, листочок за листочком, гілочка за гілочкою-і років через п'ять гарненька Яблунька впевнено проросла на тому місці, де впало зернятка. Прийшов в ліс садівник, викопав Яблунька обережно, корінців не пошкодив, переніс її в сад і посадив в хорошу землю.
Батьків треба шанувати навіть і тоді, коли вони далекі від того, щоб бути ідеалом. Бог звелів шанувати батька і матір, незважаючи на те чи вони святі чи грішники. Їм належиться пошана від дітей.
Діти мають любити своїх батьків, бо по Бозі вони найбільші їх добродії. Не було б дітей, якщо б на світі не було б батьків і матерів. Бог міг сам безпосередньо творити людей і посилати їх на цей світ, щоб тут прославляли його, але він не вчинив цього, бо хотів поділитися з батьками своєю творчою силою.
Діти мають любити своїх батьків за те, що дали їм життя і подбали про те, що не померли зараз по народженні. За всі труди виховання, жертовність і любов, за щоденний хліб, за одяг, за опіку від злого, за освіту, за добрі поради і перестороги батькам належиться любов від дітей.