Кілька членів речення, що виконують тотожну функцію, відносяться дл одного й того самого слова і об'єднуються один з одним сурядним зв'язком, називаються однорідними. Між однорідними членами речення ставимо кому, якщо вони з'єднані перелічувальною інтонацією без сполучників, наприклад: суворовці завжди ідуть струнко, бадьоро, красиво; якщо вони з'єднані повторюваним сполучником, наприклад: місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море; також перед протиставними сполучниками, що з'єднують однорідні члени, наприклад: марко озирнувся, але ничого не побачив; між парами однорідних членів, наприклад: наука і труд, знання і школа манливо кличуть до мети; якщо однорідні члени з'єднані парним сполучником, то кома ставиться перед другою частиною сполучника, наприклад: не тільки робітники, а й селяни. Кома не ставиться, якщо сполучники і (й), та (в значенні і), або, чи не повторюються, наприклад: летів і танув сніг.
Объяснение:
Украї́нська мо́ва (МФА: [ukrɑ̽ˈjɪnʲsʲkɑ̽ ˈmɔwɑ̽], історичні назви — ру́ська, руси́нська[9][10][11][* 2]) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'ї[* 3]. Є державною мовою в Україні[12].
Число мовців — близько 45 млн, більшість з яких проживає в Україні. Поширена також у Білорусі[13], Молдові[14][15], Польщі[16], Росії[17][18], Румунії[19], Словаччині[20], Казахстані[21], Аргентині, Бразилії, Великій Британії[22], Канаді[23], США[24] та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу[* 4].
Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез[25] — праслов'янська[26][27][28], давньоруська[29][30], південноруська X-XI століття[31][32] та інші[* 5]. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції діалектів трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення[33]. У XVIII—XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської влади[* 6]. Противники української мови створили численні міфи щодо української мови.
Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»).
Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українськ
дай ста білоа єто правельний атвет
Объяснение:
полурассеяной посмішкою