- Я купила місячний абонемент на проїзд у транспорті. Ваш абонент поза зоною дії.
- Дівчина виглядала ефектно, одягнувши ту яскраву футболку. Щоб працювати ефективно, треба не лінитися.
- Мій тато надто економний щодо себе. Олег поступив на економічний факультет, бо любить фінансову діяльність.
- Тарас Григорович Шевченко - великий український письменник, художник. Величезна хмара саранчі напала на поле кукурудзи.
- Вихована людина завжди скаже слова подяки, вибачення, підтримки. Виховна година проводиться у нашому класі кожного тижня, щоб діти не потрапляли у небезпечні для життя ситуації.
Батьки - це сам початок розиття дитини, вони певним чином формують сам характер та дитину. Батьки можуть повністю змінити життя дитини своїми вчинками. Якщо напрмклад матір буде вживати алкоголь при дитині, їй буде здаватися це нормою. Або-ж навпаки, кмітлива дитина в цьому випадку може зробити висновок того що це погано. Здебільш батьки люблять своїх дітей, та вчать їх хорошому, але не завжди виходить так як хотілося-б. Немає ідеальних батьків, так само як і ідеалтних дітей. Тому я вважаю що це питання є чисто субєктивним, але всеж-таки в надзвичайних, незрозумілих, тяжких ситуаціях краще прислухатись до порад батьків.
Кавалерідзе Іван Петрович — Кавалеридзе Иван Петрович — (2/14.IV.1887, хут. Ладанський Роменського пов. — З.ХІІ.1978, Київ) - скульптор-монументаліст, кінорежисер, драматург, народний артист УРСР (1969 p.).
Навчався в Київському художньому училищі (1907-1 909 рр.) у Ф. Балавенського, Петербурзькій Академії мистецтв (1909-1910 рр.) у І.Я. Гінцбурга, приватній студії Н.Л. Аронсона в Парижі (1910—1911 pp.). Жив і працював у Києві. Твори: статуї і погруддя — портрет актора Г. Боссе (1908 р.), портрет Ф.І. Шаляпіна (1909 р.), «Автопортрет» (1911 р.), «Запорожець на коні» (1936 р.), «Б. Хмельницький» (1946 p.), «B.I. Ленін і М. Горький на Капрі» (1947 р.), «Ярослав Мудрий з макетом Софії Київської'» (1949 р.), «Ф.І. Шаляпін в ролі Дон-Кіхота» (1950 р.), портрет М. Горького (1950 р.), «Л.М.Толстой» (1951 р.), «Народний артист СРСР А. Бучма в ролі Миколи Задорожного», «Б. Хмельницький посилає кобзарів на села» (1954 р.), «A.M. Горький і Ф.І. Шаляпін» (1954 р.), «Прометей» (1962 р.), «Л. Толстой» (1965 р.); пам'ятники — княгині Ользі у Києві (1911 р., розібр., відновл. 1996 р.), Т. Шевченку в Ромнах (1918 р.), Героям Революції у Ромнах (1918-1921 pp.), Г.С. Сковороді в Лохвиці (1922 р.), Артему в Бахмуті (1923—1924 pp., не зберіг.), Т. Шевченку в Полтаві й Сумах (обидва — 1926 р.), двічі Герою Соціалістичної Праці А.Д. Кошовій у с. Великополовецькому Київської обл. (1951 р.), Б. Хмельницькому в Чернігові (1954 р.), С.М. Кірову в Запоріжжі (1956 р.), Б. Хмельницькому в Кобеляках (1961 р.), П. Запорожцю у Білій Церкві (1971 р.), Г.С. Сковороді в Києві (1977 р.).
Як режисер-новатор працював у стилі конструктивної стилізації. Зняв фільми на історичну тематику: «Злива» (1929 р., на мотиви Шевченкових «Гайдамаків»), «Перекоп» (1930 р.), «Коліївщина» (1933 р.), «Прометей» (1936 р.). Засуджений за націоналістичний ухил і мистецький формалізм, дальші фільми змушений був робити в етнографічно-спрощеному стилі: «Наталка Полтавка» (1936 р.), «Запорожець за Дунаєм» (1937 р.), «Григорій Сковорода» (1958 р.), «Повія» (1961 р.). Автор п'єс: «Вотанів меч» (1966 р.), «Перша борозна» (1969 р.). Нагороджений орденом Червоної Зірки.