Відповідь:
1. Я знаю, ти нікому спуску не даєш: ані державі, ані дитині . 2. Ти будеш жить від роду і до роду, допоки хліб росте, поки буяє цвіт . 3. Тому і тривожно за слово гаряче, аби не потрапили в мислі огризки . 4. Та усе ж мені хочеться дуже, щоб стозвуко звучало й моє слово... 5. Якого ж ми будемо племені-роду, якщо буде наша мова згасать? 6. Є почуття такі прозорі, що коли б з них відлити зорі, вони б світились, як небесні . 7. Довго співали дівчата, незважаючи на те що другого дня треба було рано вставати . 8. Даю тобі цей меч, дарма що ти не сильна. 9. Добре, дуже б добре було, якби-то воно так і сталося, як гадається. 10. Тільки-но Хома сів з товаришами снідати, як за вікнами вдарила важка гармата .
Пояснення:
Батьки – це найголовніше у житті кожної людини. Це люди, які будуть поруч з нами протягом усього життя. Вони виховують нас і прищеплюють ті чи інші якості. З самого дитинства вони формують наш світогляд.
Часто можна почути: яблуко від яблуні недалеко падає. І це вірно. Кожен з нас схожий на своїх батьків. Діти, як губки, вбирають все, що відбувається навколо них. Вся та атмосфера, в якій вони росли, відбивається на їхньому характері. Батьки повинні пам’ятати, що діти – це маленька копія їх самих, дзеркальне відображення.
На жаль, не кожна людина може похвалитися хорошим вихованням. Деяким дітям приділяють малу кількість уваги, а то і зовсім не займаються ними. Але, в будь-якому випадку, саме батьківське виховання робить нас тими, хто ми є.
Ця проблема часто зустрічається в російській літературі. Письменники з усіх боків показують нам вагомість цього питання.
Одні з найяскравіших прикладів описує Л. М. Толстой у своєму творі “Війна і мир”, де розповідається про життя родини Ростових. Їхній будинок був сповнений любові, а в пошані були такі цінності як чесність і добросердечність. Діти ж – Наташа, Петя і Микола були сповнені доброти, розуміння і співчуття. Повною протилежністю була сім’я Курагіних, де цінувалися лідерські якості. Просування по службі і фінансове благополуччя вирішували все, тому діти – Елен і Анатоль, виросли аморальними егоїстами.
Також, це питання добре показаний в романі І. А. Гончарова “Обломов”. Ми можемо гати дитинство Іллі Ілліча, яке пройшло в родовому маєтку в Обломовці. Він був активним хлопчиком повним запалу. Як і іншим дітям, йому хотілося більше нових вражень і руху. Але, батьки так турбувалися про свою дитину, що заперечували будь-які прояви свободи. Оберігаючи його, вони створили атмосферу нудьги і ліні, відбили всіляке бажання роздумувати. Хлопчик увійшов у доросле життя абсолютно непристосованим, не маючи досвіду адаптації в новій життєвій ситуації.
Дані приклади яскраво розкривають сенс прислів’я “яблуко від яблуні недалеко падає і то, як сильно впливає виховання батьків на характер і світогляд дитини, адже саме вони своїми діями формують людини.