М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
hava27
hava27
07.05.2021 13:53 •  Українська мова

Напишіть твір на тему "Моє покликання", використавши слова: питання, життя, роздоріжжя, навчання, покликання, дозвілля, навмання, утвердження, знання, невіддільний, бездоганно, передбачення, чуття, зусилля, незрівнянно, надбання, напруження, натхненно, захоплення, самовіддано, стомлений, радістю, завзяття, визнаний, честю, безліччю, мудрістю, щастя, гордістю, віддати, нескінченний,щоденно, задоволення, читання, переконання, обрання, почуття, сумлінно.

👇
Открыть все ответы
Ответ:
casualsicp
casualsicp
07.05.2021
Щедра горобина. Під моїм вікном росте струнке деревце. Якось восени я побачила на ньому дуже красиві червоні грона ягід. Коли спробувала ягідку, то відчула, що вона дуже гірка. Я не знала що то за деревце. Та якось запитавши бабусі дізналася, що це горобина. Бабуся розповіла мені, що ці прекрасні червоні ягідки залишаться на дереві аж до перших морозів. Завдяки морозам вони стануть солодкими та смачними. А ще вона мені сказала, що горобина - це щедре деревце, яке підготовує наших пернатих друзів взимку. І справді, з приходом зими за моїм вікном щоразу лунали дзвінкі голоси синичок, горобців та інших пташок.
4,6(62 оценок)
Ответ:
olgabykova2006
olgabykova2006
07.05.2021
Щедра горобина
 Скакав якось горобчик маленький по снігу - веселий,пісню наспівує.Аж раптом на ньго вовк як кинется! Злякалося пташеня,полетіло,як змогло,не високо,літати як слідує ще не навчилося.Наздогнав вовк  бідолашного горобчика та за крильце - хвать! - і поранив.побігло птпшеня по снігу,а вовк уже близько,от-от і зараз схопить. Раптом трапилася горобчикові на дорозі горобина - велика,росла,і ягідок повно.
- Куди ж ті так біжиш,горобчику? - запитала вона.
 Горнобчик і каже:
- Я,матінько-горобино,від вовка лютого тікаю! Та крильце моє...
 Не встиг горобчик доказати,аж тут вовк уже наздогнав.Горобина його як вдарить гілкою,що у того й сльози з очей.Він кинувся на ненависну горобину,а та як почала його бити гілками,що ой леле! Вицарапала його усього,а той зо страху й втік.
 І тоді добра горобина почала подгодовувати бідне пташеня до самої весни,піклувалася про нього,наче про синочка свого,а коли те одужало,то подякувало воно горобині та й полетіло до родичів.
- І щоб я робив без тебе? - сказав наостанок горобець горобині. - Помер би,мабуть...
4,4(70 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ