Мені дуже подобається читати, особливо в ті дні, коли через погану погоду не можна погуляти на вулиці з друзями. Книжка — ще один мій друг, хоч і не живий, але дуже цікавий. Від нього я дізнаюся багато корисного й захоплюючого, подорожую в просторі й часі.Найбільше мені подобаються пригодницькі книжки. Я люблю читати про американських індіанців, про лицарів середньовіччя, про астронавтів, які підкорюють нові планети й усесвіти. їхні пригоди ніколи не бувають нудними, мені подобається, що на кожній новій сторінці герої опиняються в нових ситуаціях, отримують нові враження — і я завжди є їхнім супутником.Щиро кажучи, я ще не знайшов тієї однієї книжки, яка стала б для мене улюбленою. Та це, напевне, й на краще, адже в пошуках її мені пощастить познайомитися з героями ще не однієї книжки, вирушити з ними не в одну подорож, відчути їхні враження.
1. 0рфей, до речі, також був фракієць(Л. Костенко). 2. А завтра ж у мене, знаєш, важливі справи в місті (П. Жур) 3.Метеором огнистим ударив в дніпровські степи і, здавалось, — вріс (Є. Маланюк). 4.Душа, справді, у мене досі була холодна, бо не світило їй сонце (М. Стельмах). 5. Шкода, ми втрачаємо прекрасного солдата (В. Собко) 6.0, правда, знали ми в ту мить, кому сміється ніч і сяє… (Олександр Олесь). 7. Ця пісня в душі моїй, знаю, бринить, на че напнута туго струна (Л. Первомайський ). 8..Може, ще раз сонце правди хоч крізь сон побачу… (Т. Шевченко). 9.Буває, часом сліпну од краси (Л. Костенко).
