1від чого залежить поділ слів на склади ? які будують склади? чи завжди слова переносимо так як ділимо на склади 2 розкажить про групи приголосних звуків 3 чим відрізняються 3 назвіть глухі приголосніщо є парними дзвінким
1. Поділ слів на склади залежить від кількості голосних букв у слові. Переніс слів не завжди збігається з діленням на склади. 2. Приголосні діляться на такі групи: тверді, м*які( й завжди м*який), пом*якшені( губні, шиплячі, задньоязикові, глодкові), шумні(дзвінкі і глухі), сонорні( м, н, в, л, р, й), шиплячі( ж, ш, ч, дж), свистячі(з, с, ц, дз, зь, сь, ць ,дзь). 3. Таких випадків є небагато. Це зокрема відбувається: у таких незапозичених словах: боротьба [бород'ба], молотьба [молод'ба лічба, Великдень, повсякденний, якби, аякже, отже, осьде; в іншомовних словах: вокзал |вогзал], екзамен, рюкзак, анекдот, футбол [фудбол|, айсберг.
Твір “сила слова” або “слово — це зброя”на світі існує невидима сила. вона є водночас зброєю та лікарем. вона здатна змінювати світ та зцілювати душі. ця сила є словом. є навіть приказка: “слово — вершина людського”. я з нею цілком згодний. слово — одне з найвищих досягнень людей. особливо велике значення для людини має рідне слово. його дитина чує ще в колисці від мами, потім вперше вимовляє його своїми вустами, а потім вчиться розбирати його літери у книгах. з рідним словом виростає людина, особистість. що це таке — слово? “словом можна вбити, словом можна врятувати, словом можна з собою ціле військо скликати! ” - такі рядки поети присвячують йому. одне тільки слово може збудити в людині відчай або лють. а може підбадьорити, надихнути, повернути до життя. також слід зауважити, що слово і мовчання пов'язані, вони лежать на тих самих важелях. недарма кажуть, що слово — це срібло, а мовчання — золото. це правильна приказка. часто буває, що необачно скривдиш друга або когось з родини, а потім стає соромно. краще б і не говорив нічого.до того ж безкінечно базікати не можна. слова можуть втрачати свою цінність, якщо ми говоримо їх занадто багато або не за темою розмови, а також не підкріплюємо реальними справами. тобто, просто кидаємо слова, обіцянки на вітер.слово є силою, якщо воне не пусте. гостре слово українських письменників, наприклад, вголос говорило про гноблення простого народу. і сьогодні сміливе слово здатне захистити людину, встановити справедливість. так будемо користуватися словом обережно та влучно, бо воно є великою силою та цінністю! і тільки від людини залежить, як використати цю силу: на зло чи на добро.
Кожна пора року по-своєму красива. Осінь відрізняється найрізноманітнішими кольорами. Йдеш по лісі а під ногами шелестять пожовклі листя. На деревах, ще видно жовтогарячі та золоті листочки. Мені подобається прогулятися в парку свіжого осіннього дня, коли над головою синіє безмежне небо, а де-не-де поміж гілок червоніють ягоди горобини.Така барвиста пора осені настає раптово та швидко минає. Дні поступово сіріють, все частіше ллються дощі. Небо опускається нижче, листя стає коричневим і падає нам під ноги.Загалом, осінь чарівна і неповторна. Вона дивує нас кожного року і зустрічає привітними шелистами листочків
1. Поділ слів на склади залежить від кількості голосних букв у слові. Переніс слів не завжди збігається з діленням на склади.
2. Приголосні діляться на такі групи: тверді, м*які( й завжди м*який), пом*якшені( губні, шиплячі, задньоязикові, глодкові), шумні(дзвінкі і глухі), сонорні( м, н, в, л, р, й), шиплячі( ж, ш, ч, дж), свистячі(з, с, ц, дз, зь, сь, ць ,дзь).
3. Таких випадків є небагато. Це зокрема відбувається:
у таких незапозичених словах: боротьба [бород'ба], молотьба [молод'ба лічба, Великдень, повсякденний, якби, аякже, отже, осьде;
в іншомовних словах: вокзал |вогзал], екзамен, рюкзак, анекдот, футбол [фудбол|, айсберг.