Ми з татом (о.в.) вирушили до човна (р.в.) на річку (з.в.). Там біля берега (р.в.) стояв човен (н.в.). Ми сіли на нього і почали кататися по річці (м.в.). Потім взялися вудочками (о.в.) ловити рибу (з.в.). А ввечері повернулися додому з уловом (о.в.).
Тисяча чотириста вісімдесят сім осіб; ста чотирнадцяти журналістам; тридцяти семи організаціям; з п*ятьма примірниками; у дев*яноста представників; шістнадцяти країнам; восьмисот сімдесяти чотирьох кілограмів; на сорока восьми підприємствах; надіслано чотирьомстам двадцятьом трьом громадянам; двомстам шістдесятьом трьом студентам.
Повернувшись з походу, козаки ділили здобич. Потім починали гуляти. У пияцтві та гулянні вони старалися перевершити один одного. Але вживати спиртне під час військових походів було заборонено. За пияцтво, як і за зраду, передбачалася смертна кара. У жодній армії світу не було таких вимог.
Відгулявши кілька днів козаки поверталися в буденне життя. Вставали до сходу сонця, йшли на річку купатися, їли житнє борошно з водою і засмаженою олією. Кожен носив свою ложку у халяві чобота. Потім бралися кожен до свого діла: хто латав, хто прав свій одяг чи лагодив зброю, інші поралися біля човнів та коней, займалися господарством. Юнаки змагалися в їзді на конях, стрільбі, кидалися один на одного та боролися.
Виганяючи ворога з рідного краю, козаки брали чимало хлопців із собою на Січ і віддавали в науку до куренів. Коли хлопчикові виповнювалося 14 років, той козак, що привіз його, брав свого вихованця щоб той чистив зброю, порався біля коня, всіляко допомагав у походах