Ясна річ, якщо ти нічого не тямиш у тому, про що мрієш,то навряд чи здійсниш цю мрію. Отож ,я хочу дізнатися про все,що стосується волонтерської діяльності,тобто мені потрібне спілкування з людьми, які мали даний досвід,та поділяться ним зі мною.Я впевнена, в результативності та важливості свого проекту, і в те,що він змінить життя багатьом людям, насамперед,тим, хто боронить наш спокій на сході.Він принесе впевненість в те,що ми разом, завжди готові до підтримати ,і ніколи не залишимо в біді одне одного.Звичайним людям мій проект покаже,як важливо і приємно робити добрі справи.Я точно знаю одне,що в такий переломний момент для України ,ми просто зобов'язані відкрити свої серця одне для одного, і тільки так іти разом до перемоги!
ХУДОЖНІЙ СТИЛЬ МОВЛЕННЯ Цей найбільший і найпотужніший стиль української мови можна розглядати як узагальнення й поєднання всіх стилів, оскільки письменники органічно вплітають ті чи інші стилі до своїх творів для надання їм більшої переконливості та достовірності в зображенні подій. Художній стиль широко використовується у творчій діяльності, різних видах мистецтва, у культурі й освіті. Як у всіх зазначених сферах, так і в белетристиці (красному письменстві - художній літературі) це стиль покликаний крім інформаційної функції найсуттєвішу - естетичну: впливати засобами художнього слова через систему образів на розум, почуття та волю читачів, формувати ідейні переконання, моральні якості й естетичні смаки. Основні ознаки: - найхарактерніша ознака художнього відтворення дійсності - образність (образ - персонаж, образ колектив, образ - символ, словесний образ, зоровий образ); - поетичний живопис словом навіть прозових і драматичних творів; - естетика мовлення, призначення якої - викликати в читача почуття прекрасного; - експресія як інтенсивність вираження (урочисте, піднесене, увічливе, пестливе, лагідне, схвальне, фамільярне, жартівливе, іронічне, зневажливе, грубе та ін.); - зображуваність (тропи, епітети порівняння, метафори, алегорії, гіперболи, перифрази, тощо; віршова форма, поетичні фігури); конкретно-чуттєве живописання дійсності; - відсутня певна регламентація використання засобів, про які йтиметься далі, та в їх поєднання, відсутні будь-які приписи; - визначальним є суб'єктивізм розуміння та відображення (індивідуальне світобачення, світовідчуття і, відповідно, світовідтворення автора спрямоване на індивідуальне світосприйняття та інтелект читача).
