Сьогодні мати почала діставати з комори, зі скрині, з сипанки, з-під сволока і навіть із-за божниці свої вузлики. У них лежало все те, що далі зійде, зацвіте, закрасується й перев’ється по всьому городі: огірки, квасоля біла, ряба й фіалкова, безлуский горох, турецький біб, чорне просо на розвод, кукурудза жовта й червона, капуста, буряки, мак, морква, петрушка, цибуля, часник, соняшник, кручені паничі, чорнобривці, гвоздика і ще всяка всячина.
В її устах і душі насіння було святим словом. І хоч не раз вона нарікала на свою мужицьку долю з її вічними супутниками: нестатками й злиднями,- проте нічого так не любила, як землю. Мати вірила, що земля усе знає, що вона може гніватись і бути доброю. На самоті вона тихенько розмовляла з землею, довіряючи свої радощі, болі й просячи, щоб вона родила на долю всякого: і роботящого, і ледачого.
Кількісний Н. одна тисяча двісті тридцять п'ять Р. однієї тисячі двохсот тридцяти п'яти Д. одній тисячі двомстам тридцяти п'ятьом З. одну тисячу двісті тридцять п'ять О. однією тисячею двомастами тридцятьма п'ятьма М. на одній тисячі двохстах тридцяти п'ятьох
Порядковий Н. одна тисяча двісті тридцять п'ятий Р. одна тисяча двісті тридцять п'ятого Д. одна тисяча двісті тридцять п'ятому З. одна тисяча двісті тридцять п'ятий О. одна тисяча двісті тридцять п'ятим М. на одна тисяча двісті тридцять п'ятому
Кількісний Н. одна тисяча двісті тридцять п'ять Р. однієї тисячі двохсот тридцяти п'яти Д. одній тисячі двомстам тридцяти п'ятьом З. одну тисячу двісті тридцять п'ять О. однією тисячею двомастами тридцятьма п'ятьма М. на одній тисячі двохстах тридцяти п'ятьох
Порядковий Н. одна тисяча двісті тридцять п'ятий Р. одна тисяча двісті тридцять п'ятого Д. одна тисяча двісті тридцять п'ятому З. одна тисяча двісті тридцять п'ятий О. одна тисяча двісті тридцять п'ятим М. на одна тисяча двісті тридцять п'ятому
Святе слово
Сьогодні мати почала діставати з комори, зі скрині, з сипанки, з-під сволока і навіть із-за божниці свої вузлики. У них лежало все те, що далі зійде, зацвіте, закрасується й перев’ється по всьому городі: огірки, квасоля біла, ряба й фіалкова, безлуский горох, турецький біб, чорне просо на розвод, кукурудза жовта й червона, капуста, буряки, мак, морква, петрушка, цибуля, часник, соняшник, кручені паничі, чорнобривці, гвоздика і ще всяка всячина.
В її устах і душі насіння було святим словом. І хоч не раз вона нарікала на свою мужицьку долю з її вічними супутниками: нестатками й злиднями,- проте нічого так не любила, як землю. Мати вірила, що земля усе знає, що вона може гніватись і бути доброю. На самоті вона тихенько розмовляла з землею, довіряючи свої радощі, болі й просячи, щоб вона родила на долю всякого: і роботящого, і ледачого.