Жив собі на світі прислівник.І завжди він був разом з його другом дієсловом.
Вони завжди були зв'язаними в реченні.Але на відміну від дієслова прислівник не мав закінчення, бо був незмінною частиною мови.
Але це було не важливо тому, що прислівник і дієслово були друзями нерозлий вода.
1. Открыв дверь, она увидела на дворе й свою подругу. (
2. Испуганный и растревоженный, я выскакиваю в затопленный місяною наводнением двор ( обособленное оначення)
3. Тем временем поступил голова, приветливый краснощекий человек ( обособленное приложение)
4. Я не знаю ничего более нежного, кроме березы ( обособленное приложение)
5. Тонкий лист, облетая с желтых деревьев, ложится на плечи ( обособленное обстоятельство)
6. Хлеба, смытые дождем, ярко зеленели ( обособленное определение)
7. На его дворе, вместо наклонной хижины, стоял веселый дом ( обособленное приложение)
8. Розлющивши глаза она увидела перед собой мутное небо ( обособленное обстоятельство)
9. Мир, окутанный красотой, задремал во сне (дієприкметниковий поворот)
10. Ваня, старшая сестра, авжди моя поддержка и опора ( обособленное приложение)
1. Українське поспільство, |поборене у класовій боротьбі|, |з ярмом панщизняної неволі на шиї|, тягло свою долю з глухим ремством.(відокремлені означення: перше узгоджене, виражене дієприкметниковим зворотом, друге (неузгоджене) – іменником із залежними словами)
2. Він йшов у ярмі, |скорившись силі|, хоч часом із гніву очі йому наливались кров'ю, і тоді він хвицав ногами і наставляв роги...
(відокремлена обставина дії, виражене дієприслівниковим зворотом)
3. Старше покоління, |свідок іншого життя|, показувало ще на долонях мозолі від шаблі, |піднятої в оборону народних і людських прав|.
(відокремлена прикладка та відокремлене узгоджене означення, виражене дієприкметниковим зворотом)
4. Пісня волі, |споетизованої, /може/, в дні лихоліття|, чаруючим акордом лунала в серцях молоді, поривала її туди, де ще не чуть кайданів, |скованих на людей людьми|.
(відокремлені узгоджені означення, виражені дієприкметниковим зворотом)
5. На широкі бессарабські степи, |вільні|, |без пана й панщини|, рвалась гаряча уява й тягла за собою сотки й тисячі...
(відокремлені означення: перше узгоджене, виражене одиночним прикметником, друге неузгоджене – іменниками з прийменником)
6. На вільних землях зорганізовані були на втікачів лови, |справжні облави|, |як на вовка або ведмедя|.
(відокремлена прикладка і порівняльний зворот)
Объяснение:
Прислівник-це незмінна частина мови,що виражає ознаку дії,стану або ознаку іншої ознаки.На відміну від інших частин мови,прислівник не змінюєтся ні за числами,ні за відмінками,немає він тако ознаку роду.Прислівник немає тільки йому лексичного значення. Воно зумовлене лексичними значеннями тих частин мови, від яких він утворюється (день- вдень, мій- по-моєму, осінь- восени).Головна функція прислівника в реченні це- функція другорядного челна речення-обставини.