Не той злодій, хто краде, а той, хто дарує. Дужий як Геркулес. Хто дмухає на порох, запорошить собі очі. У кожного кота свій березень. Хвалилася корзина, що в неї ручка красива. Хто має солом’яний хвіст, той боїться вогню. Хто народився котом, той і в темряві мишей ловить. Хто любить мух, той завжди голодний. Хто не поважає інших, того не поважають інші. Хто чинить добро, той має його. Що рідкісне, те й цінне. Молодий той, хто здоровий. Хто брехун, той і злодій. Те, що в голові маєш, за плечима не понесеш. Нема охоти – яка там робота. Що посієш, той пожнеш. Хто працює, той ситий, а хто ледарює – голодний. Без труда – ніякого плода. Хто подорожує, той світ видає і розум здобуває. Добре тому, що в дорозі лежить на возі. Не грайся з вогнем, бо попечеш собі руки. Горе тому, хто на печі. Кожному своя дорога. Вогонь мститься, як його не шануєш.
Цуцик Ніхто з водіїв не бачив, коли саме на кінцевій зупинці автобусів та маршруток з'явилося це цуценя. Маленьке, мабуть, десь місячне. Але як саме воно з'явилося, можна було легко здогадатися: цуценя вставало на задні лапки та підстрибувало, вперто намагаючись влізти у кожен автобус, що відходив з зупинки. Мабуть, хтось просто вишпурнув цуценя - й поїхав собі. А цуцик метушився, ризикуючи попасти людям під ноги.
"Якою ж потворою треба бути, щоб зробити таке з тваринкою..." - подумав Василь Петрович, найстаріший водій у автопарку. Він вже давно міг піти на пенсію, але не хотів: він жив сам, тому пусто в його домі було, самотньо. А тут і улюблена робота, і товариші...
Василь Петрович вийшов з кабіни та уважно подивився на цуценя. Який красень! Біленька з чорними плямами пухнаста шубка, товстенькі лапи - великий пес виросте. Цуценя раптом підняло голову і подивилося прямо у вічі Василю Петровичу.
"Іди сюди, маля ти собаче", - посміхнувся старий водій та взяв цуценя на руки. "Підеш до мене жити?"
Песик був згоден, бо лизнув обличчя нового друга і власника.
Не той злодій, хто краде, а той, хто дарує.
Дужий як Геркулес.
Хто дмухає на порох, запорошить собі очі.
У кожного кота свій березень.
Хвалилася корзина, що в неї ручка красива.
Хто має солом’яний хвіст, той боїться вогню.
Хто народився котом, той і в темряві мишей ловить.
Хто любить мух, той завжди голодний.
Хто не поважає інших, того не поважають інші.
Хто чинить добро, той має його.
Що рідкісне, те й цінне.
Молодий той, хто здоровий.
Хто брехун, той і злодій.
Те, що в голові маєш, за плечима не понесеш.
Нема охоти – яка там робота.
Що посієш, той пожнеш.
Хто працює, той ситий, а хто ледарює – голодний.
Без труда – ніякого плода.
Хто подорожує, той світ видає і розум здобуває.
Добре тому, що в дорозі лежить на возі.
Не грайся з вогнем, бо попечеш собі руки.
Горе тому, хто на печі.
Кожному своя дорога.
Вогонь мститься, як його не шануєш.