Пословицы и поговорки напоминают о себе каждый день, даже если никто их не произносит. Потому что они – сама жизнь, ее отражение. Если хотите, «формулы» жизни, которые объясняют: если сделаешь то – будет так, а вот это случилось потому-то… Ведь в пословицах – народная мудрость. Опыт поколений, не зависящий ни от исторической эпохи, ни от моды, ни от политической или экономической ситуации.
Тому що вишиванки це наш символ.З давних давен вони вишивалися власноруч,и кожна мати ,бабуся передавали свое вминня.То дого ж вишивка була головною прикрасою одягу и в чоловичих и в жиножиш и в дитячих вбраннях були ризни орнаменти наприклад в чтоловичих:вишивали дубове листя що символизувало молодисть та довге життя,в жиночих: найбільше рослинних орнаментів. Жинки прикрашали свої сорочки калиною, трояндами, ружами, виноградом, маками. Зустрічаються також знаки сонця та води. Основна символіка жіночої вишиванки – краса, берегиня, життя, земля. Ранише уси вишиванки виготовлялися з полота_льняного або конопляного.На мою думку вишиванки поважають из за того що в них е тепло рук яке вишивало а не просто машина на заводи ранише вишиванки були в уожному доми а зараз все штучне.
Лист для Діда МорозаЛюбий Діду Морозе! Пише тобі дівчинка на ім’я Катя. У цьому році я вела себе майже відмінно. Ну, це якщо не враховувати ту бійку з Валерою. Ну і що? А він перший почав! Нічого було мені мишу в портфель підкладати!Ти не подумай, я тварин люблю, мені батьки навіть на день народження собаку подарували. Я назвала його Гризлом. Ну це окрема історія з погризеними туфлями. Я не хотіла рвати Валері штани, то ненавмисно. Я просто не розрахувала сили. Ну хто винен, що тато хотів хлопчика, а народилася я, і він, не падаючи духом, віддав мене у спортивну школу займатися боксом. І синця я не хотіла Валерчику ставити. Він просто повільно увертався, от і потрапило його око в зону атаки. Любий Дідусю! Ну, хоч я в не винна у цій бійці, ти все одно попроси пробачення у нього від мого імені. І подаруй йому гарну іграшку.А ще попроси пробачення від мого імені у Оленки. Вона, правда, зміючка, але все одно заслуговує на подарунок під ялинку. Ну просто там як ситуація склалася. На контрольній Оленка не давала мені списувати, а мені що ж, двійку додому нести? Вона сама винна, що так жаднічала. От якби не жаднічала, пішла б додому з двома косичками. А так одну прийшлося ліквідувати. Ну це ненавмисно! Просто в стані афекту я себе не контролюю. Ну так вийшло!Дідусю, ти на мене не ображаєшся? Я ж уже веду себе зразково!! Я як по струночці ходжу! Таткові виховні методи дають про себе знати! Іноді я на уроках сидіти навіть не можу, тільки стою. І ще прохання! Дідусю, забери у татка отого рємня. Він йому зовсім не личить, та й боляче б’ється. Не треба мені подарунків під ялинку, поклади їх краще тим, кого я образила. Так буде краще. І мене совість не гризтиме.
Пословицы и поговорки напоминают о себе каждый день, даже если никто их не произносит. Потому что они – сама жизнь, ее отражение. Если хотите, «формулы» жизни, которые объясняют: если сделаешь то – будет так, а вот это случилось потому-то… Ведь в пословицах – народная мудрость. Опыт поколений, не зависящий ни от исторической эпохи, ни от моды, ни от политической или экономической ситуации.
Объяснение:
такой