-Добридень, Сашко!
-О, Галю, привіт! На тренування спішиш?
-А я не чекала тебе зустріти в спортивній школі! Ти, здається, ніколи не цікавився спортом.
-Так, мені більше подобалося проводити час перед монітором. Але нещодавно я відірвався від віртуальних ігор!
-Хто це тебе надихнув займатися?
-Наш фізрук. Дмитро Іванович. Він запропонував мені після уроків приходити до нього в секцію, займатися легкою атлетікою!
-Ти, виходить, добре бігаєш?
-Так, я дуже спритний щодо бігу на короткі дистанції.
-А на довгі?
-Ще поки ні... Втомлююся швидко. Потрібно тренувати витривалість. Раніше я зовсім не звертав на неї уваги.
-Добре, що ти зацікавився нарешті фізкультурою. А я зі спортом не розлучаюся, ти знаєш!
-Так, Галю, меня відомо. Ти полюбляєш дівчачі види спорту!
-Справді, хлопці до нас не ходять! Сьогодні будемо робити вправи з мячиком, вигинатися, як тільки вдається! А ти приєднуйся до нас! Будеш першим у школі худоднім гімнастом!
-Уявляю себе з гулькою на голові та в гламурному тріко! Ні, мені до вподоби бігова дорожка! Ну. бувай, гімнастко!
-Бувай, Сашко! Дивись мені, не закидай тренування!
Не дочекаєшся! Щасти тобі!
Объяснение:
Диалог на тему Спорт
ответ: В нашем возрасте родители занимались разным. Кто-то ходил на гимнастику, кто-то на рисование, а мои родители посещали вокал и бокс. Вот какие вопросы я задал(а) родителям.
1. Сколько лет вы занимались этим? Мама 6 лет вокалом, папа 11 лет боксом.
2. Вы были счастливы своим выбором? Да, конечно. Нам очень нравились эти увлечения. (некоторых родители заставляют ходить куда-либо)
3. Почему вам это нравилось? Мама любила петь и хотела стать певицей, ей это поднимало настроение и добавляло энергии. Папа считает бокс мужским занятием. Каждый мужчина должен уметь постоять не только за себя, но и за слабых.
4. Было ли вам сложно? Да, по-началу всем сложно, но со временем им стало легче. Главное, не сдаваться и идти вперёд.
5. Хотели бы заняться увлечениями? Мама нет, так как она выросла и хобби поменялось. Сейчас мама любит больше играть на скрипке и готовить выпечку. А папа был бы не против отдохнуть от работы и заниматься боксом.
(перевод)
У нашому віці батьки займалися різним. Хтось ходив на гімнастику, хтось на малювання, а мої батьки відвідували вокал і бокс. Ось які питання я задав (а) батькам.
1. Скільки років ви займалися цим? Мама 6 років вокалом, ТАТО 11 років боксом.
2. Ви були щасливі своїм вибором? Так, звичайно. Нам дуже подобалися ці захоплення. (деяких батьки змушують ходити куди-небудь)
3. Чому вам це подобалося? Мама любила співати і хотіла стати співачкою, їй це піднімало настрій і додавало енергії. Папа вважає бокс чоловічим заняттям. Кожен чоловік повинен вміти постояти не тільки за себе, але і за слабких.
4. Чи було вам складно? Так, по-початку всім складно, але з часом їм стало легше. Головне, не здаватися і йти вперед.
5. Хотіли б зайнятися минулими захопленнями? Мама немає, так як вона виросла і хобі змінилося. Зараз мама любить більше грати на скрипці і готувати випічку. А тато був би не проти відпочити від роботи і займатися боксом.
Характер будь-якої людини формується залежно від умов її індивідуального життя, а також під впливом суспільних умов. Найбільш важливу роль у формуванні характеру відіграє активна діяльність людини, спілкування і розуміння моральних цінностей. Але найважливіше у вихованні характеру — це виховання людини в дитинстві. Адже саме вплив батьків і те, як вони навчать дитину ставитися до праці, до інших людей, своїх дій і вчинків, становить основу її характеру.
Недарма кажуть: посієш вчинок — пожнеш звичку, посієш звичку — пожнеш характер, посієш характер — пожнеш долю. Кажучи іншими словами, наші вчинки, незалежно від того, гарні вони чи погані, можуть з часом перейти у звичку. А характер людини певною мірою й визначається звичками. А те, що від характеру людини залежить її доля, нам доводить саме життя. Не менше впливає на характер людини і коло її спілкування, адже в процесі спілкування виявляються інтелектуальні, моральні та вольові якості особистості, саме у спілкуванні вони набувають певних рис і закріплюються.
Сучасні реформи, які відбуваються у нашому суспільстві, поява нових цінностей та ідеалів, зумовлених втіленням у життя ринкових відносин, створили передумови для формування зовсім нових рис характеру наших сучасників. Та й сьогодні серед чинників, які для людини мають велике життєве значення, які формують характер людини, особливе місце займає виховання у родині і колективі. І сьогодні виховання спрямовує життєві плани людини у тому чи іншому напрямку, і сьогодні саме воно створює життєві обставини і відповідне ставлення людини до дійсності, що її оточує. Разом з тим правильне виховання перешкоджає закріпленню небажаних вчинків і звичок, недоречної у суспільстві поведінки.
Не менш важливим для формування характеру є самовиховання людини. Бо як би правильно не виховували нас батьки, та без власного усвідомлення, що таке добро, а що таке зло, що гарно, а що погано, без власної оцінки своїх вчинків і звичок дитини усі старання батьків будуть марними.
На мою думку, людина сама повинна організовувати своє життя, сама повинна себе виховувати, керуючись при цьому власними і громадськими ціннісними орієнтирами. Тільки за таких умов вона стане гідним членом суспільства, отримає повагу оточуючих, буде сміливо йти по життєвому шляху і досягне неабияких висот у своїх прагненнях