Що може бути краще підліткового кохання? Ці почуття незабутні. Перше кохання, перший поцілунок - це все, що пробуджує в людині щось нове. Але є інша сторона всього цього... Багато підлітків не знають, що таке стосунки, тому вічне кохання переходить у вічний жаль, через невміння кохати підлітки роблять помилки, не можуть забути, а потім, що буде далі не знає ніхто. Можна просто змиритися, а можна "запити", "заколоти" біль. Але все ж треба вірити в справжнє кохання, бо воно однозначно існує, і неважливо коли ти зустрінеш своє кохання - в 13,25, або 64, воно прийде і ти це зрозумієш
Народні пісні є важливою складовою кожного етносу. Вони стають відомими не за рік і не за десятиліття, а поступово, з покоління в покоління, передаються і вдосконалюються. Сьогодення дарує нам чудові естрадні пісні, та чи прийме їх суспільство своєю душею такою мірою, щоб вони стали народними?
Пісня - це справжнє дзеркало культури, тому народні пісні є неоціненним скарбом. Вони несуть в собі історію, думки, мрії,сподівання і звичайно багатогранну палітру емоцій. У сучасних піснях рідко простежуються такі характеристики, та звичайно ж є винятки. Талановиті люди нікуди не зникли і почасту вони вражають нас своїми щирими піснями, що мають високу культурну ційність.
Отже, на мою думку, сучасні естрадні пісні мають шанси на визнання народом. І доки в нас горить свічечка патріотизма в душі ми будемо шанувати і зберігати їх.
За всіма ознаками, що притаманні пісенній усній народній творчості, я став досліджувати, чи є якісь пісні, які підпадають під ці ознаки? І ось що з'ясувалося: ми маємо велику кількість пісень, які люди залюбки співають нарівні з традиційно народними піснями, але на відміну від народних пісень ці пісні мають авторів, їх створили поети і композитори, і кожна пісня має своє життя. Я провів невелике опитування і з'ясувалося, що найчастіше співаються пісні, створені авторами за останні 20—25 років. Часто можна почути:
Мамо, мамо вічна і кохана,
Ви пробачте, що був неуважний.
Знаю, ви молилися за мене Дні і ночі, сива моя пене.
І мало хто при цьому згадує, що слова написав М. Луків. Моя бабуся і дідусь залюбки співають пісню, яку вважають народною і яка до сьогодні залишається популярною у співочих гуртах:
Гуцулко Ксеню, я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов...
І таких пісень, які співає не одне покоління, багато. І назви вони мають часто не такі, як давали їм автори: "Про тополю", "Про мамину вишню", "По стежині дівча ішло", "Чорнобривців насіяла мати", "Сіло сонце...", "Ой летіли дикі гуси..." І ще можна багато пісень перераховувати. Тож я дійшов такого висновку, що ці пісні за всіма ознаками є народними: їх співають, вони передаються усно (якщо й переписуються, то це не означає, що форма поширення змінила їхню популярність), мають віршовану форму, невеликі за обсягом і мають деякі варіанти. Єдине зауваження: це пісні літературного походження, що стали народними, але не завжди ті, хто співають ці пісні, напевно знають їх авторів.
Ми можемо стверджувати, що пісенний жанр народної творчості живе і сьогодні. Якийсь період історичного розвитку буде кликати до життя ті ч и інші жанри народної творчості або певні теми. У часи козаччини, наприклад, були популярні маршові пісні, думи. Коли у нашій країні почалися демократичні процеси, то маршові пісні стали теж популярними і серед них такі пісні, де авторство достеменно відоме — це на слова Івана Франка, Миколи Вороного, Олександра Олеся. Але виконувалися вони поряд з іншими народними піснями і самі ставали (а може, й були) народними. Серед мітингуючих мені доводилося чути:
За Україну,
За її волю.
За честь і славу,
За народ!
А які жанри усної народної творчості живуть сьогодні? Пісні (в основному ліричні, але й маршові теж), казки, сучасні приказки, прислів'я і невмирущий жанр — анекдоти, який буде жити віки.
Прислухайтесь, шануйте, поважайте народну творчість — скарбницю нашої мудрості, нашої історії, яку ми передамо наступним поколінням.