Вставте неозначені займенники, враховуючи зауваження, подані в дужках. Поясніть правопис вставлених слів. 1) Мені потрібно … перевірити (мовець знає, що треба перевірити). 2) Хай … передасть записку в президію (кожний з присутніх). 3) Хотілось би … поговорити (мовець знає з ким). 4) До кабінету зайшов … з повідомленням (невідомо хто). 5) На столі лежали … документи (невідомо чиї).
Моя рідна мова — українська. І я дуже пишаюся, що маю змогу говорити нею, адже це наймилозвучніша мова у світі. Не знаю я іншої такої, солов’їної, рідної, красивої, з таким словниковим запасом.
Я вважаю, що бути українцем і не розмовляти своє мовою соромно. Хіба ж можна жити на Україні і не любити мови? Якщо ж ви вважаєте, що розмовляти на українській не престижно чи не модно, то мені вас шкода, адже саме українська мова, на мою думку, є найпрестижнішою. Бо саме українською розмовляли видатні діти України Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка і інші..Бо ж саме на українській мові написані тисячі віршів, пісень, поем. Тому саме не розмовляти на українській соромно, а не розмовляти.
Отже, для мене моя мова найкраща і наймилозвучніша, і буду робити все аби вона надалі процвітала.