Собака загарчав, загавкав, а людина все йшла своєю дорогою. Гроза почалася ще вночі, а вранці заяяло яскраве сонечко. Це тато подарував мені рюкзак, з яким я ходжу до школи. Вчора я хворів, тому мама не пішла на роботу. Я не можу зустрітися з тобою завтра, бо ми йдемо на концерт. Я з"їв усе, що приготувала бабуся, тому що був страшенно голодний. Трамвай ішов у депо, пасажири вийшли з вагонів. Моя подруга талановито грає на роялі, а я добре співаю. Цю телепередачу ми дивилися з татом, вона нас дечого навчила. На підвіконні ростуть квіти, за якими доглядає сусідка.
Як дитина відчуває себе серед людей-однолітків? Цікаве питання, точної відповіді на яке не знайти. Все залежить від певної дитини, її характеру, поведінки в суспільстві та наявності зв'язку з однолітками. Деякі, досить сором'язливі чи просто замкнені у собі діти, дуже важко переживають спілкування з однолітками чи навіть з людьми у цілому. Їм важко знайти спільну тему для розмов, відчувають невпевненість і дискомфорт в присутності інших, багато часу проводять насамоті чи займаючись улюбленою справою. Такі люди неговіркі. А деякі навпаки не можуть жити без суспільної уваги, без галасних балачок та компаній друзів. Вони активні в бесіді, жартують чи просто яскраво виражають власну думку. Такі люди люблять бути серед однолітків і ведуть себе разом з ними впевнено и спокійно, не думаючи про свої наступні слова і реакцію збоку співрозмовників на них. Отже, на мою думку, це питання не має однозначної відповіді, бо відповідь є для кожної особи унікальною.
Гроза почалася ще вночі, а вранці заяяло яскраве сонечко.
Це тато подарував мені рюкзак, з яким я ходжу до школи.
Вчора я хворів, тому мама не пішла на роботу.
Я не можу зустрітися з тобою завтра, бо ми йдемо на концерт.
Я з"їв усе, що приготувала бабуся, тому що був страшенно голодний.
Трамвай ішов у депо, пасажири вийшли з вагонів.
Моя подруга талановито грає на роялі, а я добре співаю.
Цю телепередачу ми дивилися з татом, вона нас дечого навчила.
На підвіконні ростуть квіти, за якими доглядає сусідка.