8. Правильно узгоджено числівник з іменником у варіанті
А три з половиною апельсина
В три львів'яни
Гдвоє жінок
Б два громадянина
(0, )
9.
Помилку допущено у відмінюванні числівника
А восьмидесяти семи
В вісімдесятьма сьома
Б вісімдесятьох сімох
гвісімдесятьома сімома
(0, )
10. Помилку допущено у відмінюванні числівника
А на восьмистах
В восьмистам
Б восьмистами
Гвосьмисот
(0, )
11. Порушено граматичну норму на позначення часу у варіанті
А десять хвилин шостої
В десять хвилин по п'ятій
Бдесять хвилин на посту
г п'ята година десять хвилин
(0, )
12. Прочитайте речення.
На міських дорогах можна розвивати швидкість до ... кілометрів на години,
більш ... водії не перевищують встановленої норми.
Правильним є варіант послідовного заповнення пропусків
А п'ятидесяти, Помірковані
Б п'ятдесяти, поміркованіші
В п'ятдесяти, помірковані
Гп'ятидесяти, поміркованіші
(0, )
13. Помилку в написанні дієслівного закінчення допущено в рядку
А гоються, миються
Блюблять, КОЛють
В бачать, сплять
гсопеш, гудеш
(0, )
На пасіці
На старості літ Джеря любив довгими зимніми вечорами розказувати дочці й онукам, де він бував, що він бачив, у яких краях ходив, з якими людьми зустрічався. Діти слухали його й засинали коло його і на його руках.
На все літо Джеря перебирався в свій хуторець. Він був за пасічника й допомагав і в інших пасіках, котрі стояли поблизу.
Невеличка пасіка стояла в балці. На косогорі в садочку, а проти неї стояла крута гора, як стіна, вся зверху покрита густим лісом, а внизу густою ліщиною.
Коло пасіки росли старі сади. Між ними подекуди стояли здорові старі дуби, ніби скелі. Балка, вкрита садками, вилась попід горою і ховалась далеко в старому липовому лісі.
Невеличка Джерина пасіка була обгороджена низьким тином. Коло тину притулився курінь. Попід вуликами вилися прочищені стежки, а серед пасіки стояв важкий низенький хрест. Під хрестом стояло корито з водою для бджіл, потрушеною стеблами соломи.
Коло пасіки росли яблуні й груші, посхилявши густе гілля в пасіку над вуликами. За пасікою зеленів маленький баштан. Довге гарбузиння вилізло на курінь і почіплялось до тину. На самому курені вгніздився здоровецький гарбуз, неначе виліз, щоб погріти своє біле черево на сонці.
Джеря сидів на пеньку коло вогню і держав на руках маленького замурзаного онучка. Коло нього сиділи дві дівчинки — внучки, а старший хлопець стояв проти діда і не зводив з нього очей. Дочка Любка принесла дідові харч з клунку і стояла під гіллям груші, схиливши голову і підперши щоку долонею. Дід розказував онукам про далекий край, про Чорне море, про лиман. Діти слухали, неначе якусь дивну казку.
А в пасіці гули в вуликах бджоли своїм глухим гуком. В пасіці пахло медом, пахло молодою травою та польовими квітами. Косе сонячне проміння обливало сивого діда червонястим світом