Перша вчителька - одна з найрідніших людей які траплятимуться у твоєму житті. Як усім відомо - школі, це перший важливий крок у самостійне життя, а перша вчителька люб'язно допомагає нам у цьому та підтримує. Вона - наче матір, і вона не менше хвилюється за тебе коли ти в біді, і радіє твоїм успіхам. Я хочу подякувати своїй першій вчительці за те, що вона до розкрити мені ті слабкі невпевнені крильця, які нестимуть мене упродовж усього важкого, самостійного життя.
Сніг ще осідає, і поверх криги дзюрчить тала вода, але верба вже починає оживати. Із набухлих бруньок розпускаються ніжні й пухнасті котики. Так їх називають у народі. Доторкнешся до цих оксамитових пуп’янків і, здається, відчуваєш тепло. Верба – дерево весни, зазвичай росте на берегах річок, понад ставками та озерами. Старожили розповідають, що вербу висаджували ще й біля копанок. Чимало її розрослось у с. Погреби та у сусідній Бабичівці Глобинського району. Учні місцевої школи вже перевірили: верба починає розпускатися. — Ми щовесни гаємо за котиками, щоб не проґавити. Бо вже не перший рік йдемо з хлопцями на берег Сухого Кагамлика й обережно зрізуємо вербові гілочки. Першими з усіх учнів даруємо котики дівчаткам-однокласницям на 8 Березня. Не забуваємо і про вчителів. Та й вдома обов’язково вітаємо наших мам і сестричок, – каже 13-річний Костя Ситник, учень бабичівської школи. Переповідають, що вербову гілочку як символ України повіз із собою у заслання Тарас Шевченко і посадив її у казахській пустелі. З тої гілочки виросло велике дерево, яке люди назвали вербою Тараса. Подейкують, що згодом ще 200 вербичок виростив він з її гілок. Вербовий гай у засланні нагадував Тарасу Шевченку про рідну Україну.
Ми всім класом розмовляли по нашого класного керівника. В кожного учня прозвучала своя думка. Ось думка поганого учня: наша класна керівничка мене ненавидить. Ставить одні двійки, а в кінці тижня незадовільну поведінку. А ось класний керівник очима хорошої учениці: наша класна керівниця дуже добра. Вона всіх любить, і нікого ненавидить.Просто коли учень погано навчається, авжеш йому будуть двійки, і коли погано поводиться буде погана поведінка. У кожного учня був свій погляд на класного керівника.
Перша вчителька - одна з найрідніших людей які траплятимуться у твоєму житті. Як усім відомо - школі, це перший важливий крок у самостійне життя, а перша вчителька люб'язно допомагає нам у цьому та підтримує. Вона - наче матір, і вона не менше хвилюється за тебе коли ти в біді, і радіє твоїм успіхам. Я хочу подякувати своїй першій вчительці за те, що вона до розкрити мені ті слабкі невпевнені крильця, які нестимуть мене упродовж усього важкого, самостійного життя.