Укажіть складносурядне речення, між частинами якого ставиться тире: А) Ви виходите з поїзда і ноги ніби самі несуть вас на Хрещатик.
Б) Я іду у парку золотому і прощально листя шелестить.
В) Я дивлюсь на квіти й цвіт багряний викликає стільки світлих мрій.
Г) Дмухнув вітер понад ставом і сліду не стало.
Д) Чужих два слова в пісні буде і пісня вся тоді чужа!
Укажіть речення, в яких правильно розставлені розділові знаки.
А) Поїдемо поговорити з лісом, а вже тоді я можу і з людьми.
Б) Синіло все кругом, і коси золоті зоря вплітала в трави.
В) Чи до мети я певної дійду чи без пори скінчу свій шлях тернистий.
Г) Ударив гучно стріл огненний – і цілий світ нараз потух.
Д) Темну хмарку розколола блискавка, загуркотів грім і на ставкову воду з кришталевим дзвоном впали перші краплі дощу.
У завданнях № 7 – 10 визначити ВСІ правильні відповіді
Укажіть протиставні складносурядні речення:
А) Людина відчуває себе новонародженою перед красою життя, і сяйво добра освічує їй душу.
Б) Наді мною вечір жменями засіває зорі, а під ногами голубі тіні бавляться з снігом.
В) Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила.
Г) День погас, і все спочило.
Д) Часто мигтіла блискавка, і раз за разом гуркотів грім.
Укажітьскладносурядні єднальні речення:
А) Цілують серце промені останні, і тихне відгомін пташиних трелів.
Б) Усе іде, але не все минає над берегами вічної ріки.
В) Самій недовго збитися з путі, та трудно збитися в гурті.
Г) З яскравого сонця люди заходили в напівтінь галерей, а потім потрапляли в темні коридори.
Д) За вікном шепочуться тополі і пала осінній жар дібров.
Укажіть складносурядні речення, що виражають одночасність і послідовність подій:
А) Жовтий лист покружляв, і зів’яло опав на плече.
Б) Не вдержав старий Запорожець непроханої сльози, і покотилася вона, гаряча, на його сиву бороду.
В) Ось ранок синім возом їде і сонця сніп в село везе.
Г) Зараз тільки сухе бадилля стовбурчилось на городі та стриміло соняшничиння.
Д) На землі і в повітрі білів сніг та манячили цупкі замерзлі стовбури дерев, закурених снігом.
Марійка. Так, Ольго Петрівно. Я вважаю, що людину складно пізнати, бо кожна людина - це окремий світ, і ми всі дуже різні.
Вчителька: Так, ти права, Марійко. Хто ще?
Микола: Можна, я? Я згоден з Марійкою і хочу додати, що іноді ви судимо людей по собі і помиляємося. Це тому, що ми різні і можемо мати різні мотиви для своїх вчинків.
Вчителька: Добре, Миколо. Ти маєш рацію. Хто хоче додати?
Дмитро (з місця): А той, кого легко пізнати - це дурень, навіщо з ним знатися!
Вчителька: Дмитро, по-перше, піднімай руку, якщо хочеш відповісти. А по-друге, тепер кажи, що хотів, але без слова "дурень".
Дмитро: Ммм... Ну, я вважаю, що люину пізнати дійсно складно. А якщо легко, то ця людина примітивна, тому спілкуватися з нею буде нецікаво.
Вчителька: Ось тепер добре. Ти виразив свою думку, але без образливого слова. Хто згоден з Дмитром?
Ганна: Я згодна. Якщо людина мислить примітивно, то її буде легко пізнати, але навіщо це робити, якщо від такої людини не дізнаєшся нічого нового та цікавого?
Вчителька: Добре, діти. Ви добре сьогодні попрацювали. До дзвінка залишається дві хвилини, якраз щоб списати домашнє завдання з дошки.