Збереження пам’ятки архітектури поч. ХХ ст. художнього музею М.Біласа (вілла «Гопляна») на майдані Кобзаря та пам’ятки архітектури поч. ХХ ст. музею міста-курорту (колишня вілла «Saryusz») Трускавця. Належне зберігання творів М.Біласа, експозицій та фондів музеїв.
Збереження конструктивних елементів будівлі Ратуші в м. Самборі, пам’ятки архітектури національного значення; збереження історичної достовірності пам’ятки.
Збереження будівлі ХІХ ст., розташованої у с. Журавники Пустомитівського району, шляхом її відновлення та створення тут музейного інтерактивного об’єкту «Панська садиба ХІХ ст.». «Панська садиба XIX ст.» в с. Журавники знаходиться посередині майбутнього туристичного маршруту «Глинянським шляхом» (костел в с. Вижняни, церква в с. Чорнушовичі, «Панська садиба XIX ст.» в с. Журавники, музей килимарства в Глинянах, Унівська Лавра). Площа споруди – 1000 м2. Після її відновлення тут буде відтворено традиційний інтер’єр та екстер’єр садиби, ландшафтний парк, створена експозиція історії села. Для туристів та відвідувачів будуть проводитись майстер-класи з народних ремесел, що зробить туристичний маршрут ще привабливішим
Територія, на яку проект матиме вплив:
Львівська область (у т.ч. м. Трускавець, м. Самбір, Пустомитівський район)
Орієнтовна кількість отримувачів вигод:
100 тис. осіб
Стислий опис проекту:
Будівля Художнього музею М. Біласа, в минулому курортна вілла «Гопляна», побудована у курортному місті Трускавці в 1921 році за проектом архітектора Я. Семковіча в традиційних формах модерну з елементами «закопанського» стилю. Це єдина із збережених вілл зрубної конструкції споруджена з тесаних смерекових колод, з’єднаних між собою за до врубок. Основними базовими архітектурними елементами вілли є: різьблені стовпи галерей, кронштейни, причілок з оздоблюючим елементом «сонечко». В 1930-х роках вілла слугувала резиденцією Р.Яроша – голови акціонерного товариства курорту в 1911-1936 рр. Тут він приймав високопоставлених гостей з Європи, Туреччини та США. Сьогодні ця вілла є пам'яткою архітектури місцевого значення і має високу архітектурну цінність. Реставраційні роботи до теперішнього часу не проводилися, а це загрожує поступовій руйнації будівлі та не належному зберіганню експонатів та музейних фондів. Через старі та пошкоджені віконні та дверні балконні рами відбуваються значні втрати тепла. Реалізація проекту по реставрації та заміні існуючих дерев’яних віконних та дверних балконних отворів на дерев’яні з енергозберігаючим склопакетом зі збереженим архітектурним стилем підвищить рівень енергозбереження установи, втілить можливість значно зменшити витрати на комунальні послуги, що в свою чергу дозволить максимально ефективно і раціонально використовувати бюджетні асигнування, а також скоротити кількість шкідливих викидів в атмосферу.
Будівля музею міста-курорту Трускавця, в минулому курортна вілла «Saryusz», збудована ще на початку ХХ ст. в 1901 році в стилі «історизму» з елементами мавританської архітектури. Маючи високу архітектурну цінність та будучи пам’яткою архітектурного значення, реставраційні роботи до теперішнього часу не проводилися, що загрожує поступовій руйнації будівлі та не належному зберіганню музейних фондів. Через старі та пошкоджені віконні рами та відсутність утепленого фасаду відбуваються значні втрати тепла. Реалізація проекту по утепленню фасаду музею підвищить рівень енергозбереження установи, втілить можливість значно зменшити витрати на комунальні послуги, що в свою чергу дозволить максимально ефективно і раціонально використовувати бюджетні асигнування, а також скоротити кількість шкідливих викидів в атмосферу.
Збереження конструктивних елементів будівлі Ратуші в м. Самборі – реставрація світлового ліхтаря при збереженні основних конструктивних елементів ліхтаря, його розмірів і профілю.
●присвійні прикметники виражають постійні, небезпосередні ознаки, які характеризують предмет за належністю до конкретної особи ( мамині руки, Оленчина книжка, Шевченкові поезії).
●існують переходи прикметників з однієї групи в іншу: 1)перехід відносних у якісні прикметники ( золоті руки- якіс.прик., золота обручка- віднос.прикм.; шоколадний колір- якіс.прик., шоколадний торт- віднос.прик.); 2)перехід присвійно-відносних у якісні прикметники (лебедина шия- у знач. ”довга шия”, орлиний ніс- у знач. “довгий, прямий ніс”).
Учні мають уміти:
-визначати значення прикметників (до якої групи за значенням відносяться);
-визначати морфологічні ознаки прикметників;
-визначати синтаксичну роль в реченні;
-знаходити в реченні прикметники певної групи;
-орієнтуватися у переходах прикметників з однієї групи в іншу, правильно визначивши значення прикметників;
-уміти використовувати різні за значенням групи прикметників у монологічному і діалогічному мовленні (при побудові діалогів та монологів).
Дидактичний матеріал:
№1. Прочитайте текст. Чи знайомі ви з автором оповідання? З якими творами цього автора ви вже ознайомились? Чи багато вам зустрілося при читанні прикметників? Знайдіть прикметники у текстіі і випишіть їх. До якої групи за значенням належать ці прикметники?Який тип мовлення застосований у цьому уривку? Чому?
По цім боці Дунаю, де розкинулось місто, над самою річкою сиділо двоє людей. Один із них був одягнений у широкі сині шаровари та молдуванський сюртук. Від білої шапки, насуненої мало не на брови, виразно відбивалось смугляве енергічне обличчя з орлиним носом, з трохи грубими устами під чорним вусом, з карими очима, що, повні смутку й задуми, визирали з-під густих брів.
Товариш його насамперед впадав у вічі буйним рудим волоссям на голові, довгими розкуйовдженими вусищами та густою бородою,що, мов щітка, стирчала рудою щетиною. Бліде обличчя його було зібране в дрібненькі зморшки і майже не оживлялось мутними сивими очима.
Подорожні щойно викупались. Рудий розгортав ще мокрі вуса та застьобував свою безбарвну піджачину, що враз з такими ж сірими штанами, старими капцями на босу ногу та заяложеним синюватим кашкетом складала його мізерну одіж.
(Уривок із оповідання М. Коцюбинського «Помстився». Коцюбинський М. Твори: В 2 т. – К.: Наукова думка, 1988.-Т1.)
Прогнозована відповідь учня:
Учень має відповісти, що він знає особистість автора, адже вже вивчав на уроці літератури його творчість, зокрема читав такий його твір як «Ялинка».