На картині я побачив трьох парубків у білому. На голові у кожного біла перука з косою. У них зав"язані очі. В руках кожен тримає по смолоскипу. Враження, що ці троє з зав"язаними очима і босими ногами грають у якусь гру, де треба щось відшукати вкрай важливе. Судячи з назви, шукають розум? Або, можливо, істину? Але чому ж тоді у них зав"язані очі? Навряд чи можна таким чином знайти щось путнє. Я людина проста і не дуже розуміюся на символіці. Тому краще б поговорити на цю тему з самою художницею. Цікаво було б запитати, що означають ці символи. А в тому, що це саме символи, я не сумніваюся. Будемо вважати, що тут зашифровано прислів"я про те, що вчення - це світло, а невчення - це пітьма. Можливо, це так і є.
У 1938 написала і проілюструвала власну книгу — казкову повість «Малюк троль та велика повінь» (1942) — і, нарешті, «…відчула справжню свободу, коли сама почала виконувати обидва види роботи». Але книга побачила світ лише через три роки (1945). Як тільки це сталося, Янссон зрозуміла, що не в змозі назавжди забути про мумі-тролів, і написала ще одну книгу — «Мумі-троль і комета» (1946), згодом — «Диво-капелюх» (1949), та ряд інших продовжень. Так з'явилося чимало надзвичайних книг з витонченими, оригінальними малюнками.
У 1953–1960 рр. Туве Янссон створювала комікси для лондонської газети «The Evening News».
Популярність письменниці швидко вийшла за межі Фінляндії. Книги про мумі-тролів були написані шведською; нині вони відомі у всьому світі в перекладах більш ніж 30 мовами. Саме книги про мумі-тролів принесли письменниці загальне визнання. Янссон присуджують численні премії і нагороди, найголовніша з яких — Міжнародна золота медаль імені Г. К. Андерсена (1966). На початку 1978 року за бажанням польських дітей письменницю було нагороджено Орденом Посмішки.