Объяснение: 1. Правильним є твердження
А Займенник - це частина мови, яка називає предмети, ознаки, кількість.
Б У реченні займенник може бути тільки означенням.
В Особові займенники вказують на приналежність предмета першій особі.
Г Неозначені займенники утворюємо від питальних за до часток.
Відповідь: Не знаю.
2. Означальний займенник ужито в реченні
А Весна - бажаний гість, її закликають дівчата піснями- веснянками (О. Воропай).
Б У кожнім слові краси майбутнього шукай (М. Рильський).
В Учітеся, брати мої, думайте, читайте... (Т. Шевченко).
Г Падають тепло і глухо яблука в нашім саду (В. Сосюра).
Відповідь: Б У кожнім слові краси майбутнього шукай (М. Рильський).
3. До одного розряду за значенням належать обидва займенники рядка
А абищо, який Б нічий, їхній В ти, вони
Г котрий, хто-небудь
відповідь: В(ти,вони)
4. Правильно написано всі займенники рядка
А казнащо, деяка, будь-кого, якого-небудь Б який-небудь, де-хто, будь-кого, хтось В будь-що, декого, аби-кому хто-небудь Г який-небудь, якоїсь, хтозна-кому, декому
Відповідь: В =
5. Три займенники вжито в реченні
А Добре того навчати, хто хоче все знати.
В Тяжко тому жить, хто не хоче робить.
В Колена жаба своє болото хвалить.
Г У кого бджоли, у того й мед.
Відповідь: а)добре того навчати, хто хоче все знати.
6. Підкресліть займенники як члени речення. Визначте їхній розряд.
Хто розуму не має, тому й коваль не вкує.
хто (підмет) розряд питально-відносний
тому (додаток) розряд вказівні
Ця твердиня на правому березі Дністра була однією з наймогутніших у тогочасній Східній Європі, важливим оборонним і торговельним пунктом.[1]
У списку руських міст далеких і близьких (XIV) згадується як Хотѣнь на Днѣстрѣ.
Після занепаду Руської держави та Руського Королівства, Хотинська фортеця перебувала в юрисдикції багатьох державних утворень — Королівства Польського, Молдовського князівства, Османської та Російської імперій. В цей період вона стає відомою й під іншомовними назвами: пол. Тwierdza Chocim, рум. Cetatea Hotin, тур. Hotin Kalesi, рос. Хотинская крепость.
У ХІХ ст. твердиня втратила своє стратегічне значення, і 1856 її було скасовано як військовий об’єкт.[2]
В 1960-тих комплекс споруд фортеці отримав статус пам'ятки архітектури (ох.№803).[3]
12 жовтня 2000 утворено державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця».[4]
За підсумками всеукраїнської акції, Хотинську фортецю визнано однією з «семи чудес України».