Спиши розкриваючи дужки і замінюючи неозначену форму дієсловами 2 особи однини майбутнього часу. 1 не (навчиться) плавать поки у вуха води не (набрати) 2 не (втаїти) шила у мішку бо всеодно вилізе 3як ( гукнути так і відгукнеться 4 розуму за гроші не ( купити)
НЕ навчитшся плавати поки у вуха води не набиреш.НЕ втаїш шила у мішку бо всеодно всеодно вилізе.Як гукнеш так і відгукнеться.Розуму за гроші не купиш.
Ми живемо в дуже неспокійному світі, у якому зникають духовні ціності. Часто доводилося ставати свідком брехні, злочиності , вульгарності, люди потерпають від своїх вчинків. Невже нашому суспільству не зрозуміло, що нам надається лише один шанс ,щоб жити. Чому світ такий жорстокий ? Я постійно задаю собі це питання. Із ненавистю наповнена людська душа. Син цурається батька, мати- зозуля відмовляється від свого дитяти. Влада і гроші цінуються понад усе. Нищаться одвічні людські ціності, наче відходять у небуття такі почуття, як совість, честь, благородство. Не треба далеко ходити. Потрібно залишитися у храмі власної душі. Скоро там буде порожнеча. Я важаю, можливо моя думка і хибна, що в житті все повинно бути в своїх межах. Головне бути впевненим у своїх можлтвостях. Але не можу втриматись від зневаги, коли бачу людську ваду , таку як егоїзм. Байдужість , холодність- це гірші риси людини бо саме в них народжується жахливий злочин. Звісно всі ми не без гріха . Потрібно з повагою ставитися до тих людей, які змінюють свої недоліки на хороші якості. Давайте , перемагати свої недоліки, цінувати людей і світ стане кращим!
Як я люблю свій рідний край... Не можна навіть уявити мене без цього неймовірно красивого дива. Ось, літній вечір. Прохолода дує з трішки видчиненого віконця. Коли я дивлюся туди, я бачу таку картину: Журавель летить до своїх пташенят широко розправив крила... Навіть не летить,а мчить. Мабуть дуже голодні пташенята. Я побачив,що гніздо журавля не так і далеко від мого будинку,треба буде якось поблизу подивитися. Також мій погляд залучила красива лужайка. Вона була вкрита квітами,не мов би веселка... Мені здається літо - найчарівніша,і найкрасивіша пора року.
1) Не навчишся плавати поки у вуха води не набереш.
2) Не втаїш шила у мішку, бо всеодно вилізе.
3) Як гукнеш так і відгукнеться.
4) Розуму за гроші не купеш.