Займенник - невелике містечко, вкрай мальовниче та сповите таємницями. Його вулички переплітаються між затишними будиночками, а кам'яний замок на горбі міста виглядає як витвір з казки. Одного теплого літнього дня я вирішив здійснити захоплюючу подорож по цьому чарівному куточку.
Моє пригода почалась на центральній площі, де лунали веселі мелодії місцевого гуцульського ансамблю. Я зупинився, зачарований музикою, та давався урвищам танцю під звуки сопілки. Потім вирішив продовжити свою мандрівку.
Стежка забрала мене на вулицю Мистецтва, де стояли художні галереї та майстерні різних ремесел. Тут я захоплено ігав за розмаїттям мистецтва: від живопису до кераміки, від витинанок до в'язання. Мій внутрішній творчий потенціал розквітав під впливом творів місцевих митців.
Пройшовши кам'яними вуличками, де квітучі горщики з декоративними рослинами прикрашали кожний куток, я дістався до замку. З нього відкривався вид на все місто. Я уважно розглядав деталі архітектури, чув, як вітер шепоче секрети старовини, що приховуються за стінами. Здавалося, що замок за є мене на подорож у минуле.
Наступним пунктом моєї мандрівки була кав'ярня "Ласощі". Запах свіжообсмажених кавових зерен залучив мене як магніт. Взявши чашку ароматного еспресо, я сів до вікна та насолоджувався видом на
Людина завжди у всі часи прагнула до свободи. Тільки розуміння свободи у всіх різне.
Я думаю, що свобода — це, в першу чергу, свобода від забобонів. Забобони обмежують здібності людини, оскільки в більшості випадків засновані на помилкових знаннях і виводах. Свобода — це свобода вибору. Людина винна сама вибирати, де йому вчитися і працювати, де йому жити. Свобода — це розумні закони і розумне підпорядкування ним. Закони повинні ґрунтуватися на пошані до особи. Справедливі закони забезпечують людині свободу. Свобода — це свобода слова, друку, думки. Людина повинна мати право думати і говорити те, що думає. Всяка думка, навіть помилкова, заслуговує пошани. Немає поганих думок, поганих смаків. Є різні. Свобода — це можливість самому ухвалювати рішення і нести за них відповідальність. Заборона чого-небудь ми, підлітки, сприймаємо як обмеження свободи. Сьогодні я маю право вибирати місце навчання, улюблене заняття, друзів. Я можу вибирати, яку книгу прочитати, яку музику слухати. Я не вільна від думки тих, що оточують. І якщо я в чомусь не згодна з більшістю, це не означає, що я кидаю виклик. Я хочу утвердиться як особистість. Я розумію, що свобода внутрішня важливіша, ніж фізична.
Моє пригода почалась на центральній площі, де лунали веселі мелодії місцевого гуцульського ансамблю. Я зупинився, зачарований музикою, та давався урвищам танцю під звуки сопілки. Потім вирішив продовжити свою мандрівку.
Стежка забрала мене на вулицю Мистецтва, де стояли художні галереї та майстерні різних ремесел. Тут я захоплено ігав за розмаїттям мистецтва: від живопису до кераміки, від витинанок до в'язання. Мій внутрішній творчий потенціал розквітав під впливом творів місцевих митців.
Пройшовши кам'яними вуличками, де квітучі горщики з декоративними рослинами прикрашали кожний куток, я дістався до замку. З нього відкривався вид на все місто. Я уважно розглядав деталі архітектури, чув, як вітер шепоче секрети старовини, що приховуються за стінами. Здавалося, що замок за є мене на подорож у минуле.
Наступним пунктом моєї мандрівки була кав'ярня "Ласощі". Запах свіжообсмажених кавових зерен залучив мене як магніт. Взявши чашку ароматного еспресо, я сів до вікна та насолоджувався видом на