Давайте історію почнем
І разом відповідь знайдем:
Куди піти?
Та що шукати?
В якому світі ми живем?
Ніякой віри ми не ймем.
Та в боротьбі знайдем свій шлях,
Тож забивай в житті свій цвях.
Будуй життя своє —
Живи!
Шукай свій шлях в житті
Та йди!
Та йди! Та йди, що є наснаги!
Біжи крізь перепони й негаразди!
Зламай всі двері, вибий стіни,
Що не дають тобі життя прожити.
Та зрозумій ти врешті-решт,
Що тільки ти
І тільки ти
Зможеш свій шлях в житті знайти.
Не прогуляти, не проспати,
Не загубити, не зламати.
Ти тільки спробуй —
В тебе вийде.
Адже в житті здатен лиш ти
Своє життя змінити назавжди.
Якби я була президентом нашої країни, видала б такий наказ:
всі уроки у школах повинні обов язково цікавими.
Уроки природознавства проводити лише на природі. Хоч раз на місяць виїзджати туди, де знаходиться те, що вивчається: у ліс, в степ, на річку.
Уроки математики проводити з використанням комп ютера.
На мові - розгадувати загадки і кросворди за правилами. Тоді було б легше і цікавіше їх запам ятати.
Іноземну мову вивчати за мультфільмами іншомовними. Вважаю, тоді уроки англійської полюбили би усі.
На перервах для всіх бажаючих відчинила би спортивні зали, шоб можна було пограти у м яча, повисіти на перекладині або просто поплигати.
Ось тоді би не було предметів, яких не люблять учні, і на перервах чергові не тягли би бешкетників до директора.
Давайте знайомитися. Я - підсніжник. Я дуже маленький та тендітний. Але більш за все люблю сонечко, мабуть, більше, ніж інші квіти. Тому, тільки з'являться перші теплі промінчики и почне танути сніг, я починаю рости. Ще не має зеленої травички, ще на деревах не прокинулися бруньки, а я вже сповіщаю усіх: "Весна прийшла!" А це означає, що незабаром прилітять співучі пташки, у зелене мережево смарагдового лістя одягнуться дерева, верба випустить своїх пухнастих "котиків", м'яка, пухната травка вкроє ковдрою усе навкруги. А я - перший, хто це побачить, я всіх розбудив. Я привів весну!