Цього року можна було гати дуже рідкісне природнє явище. Називається воно часткове затемнення сонця.
Вчені попердили нас зазаделегідь. Тому під час обідньої пори двадцятого березня мої світлонепроникні окуляри вже були напоготові. Багато людей з цікавістю роздивляли небесне світило. Усі привикли, що сонце кругле. Та в той час для багатьох воно стало схожим на місяць, коли він не у повні.
Для мене ж сонце було великим надкушеним яблуком. Рідкісне явище, напевно, тільки вкусило і передумало з'їсти від землян улюблене сонечко. Воно залишить незабутнє враження.
Серед усього розмаїття кольорів, запахів і форм є особливо дорогі серцю кожного українця рослини. Один із таких витворів природи — славний барвінок. Здається, що він і зимою зеленіє, бо коли тануть сніги, то на світ пробивається його цупке зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом. А коли повітря стає по-материнськи м’яким та лагідним, то барвінок зацвітає.
Взимку відвар барвінку п’ють від простуди, улітку він прикрашає святковий стіл. За народним звичаєм, навесні парубки збирали барвінок і дарували коханій. Коли дівчина брала квітку, то це означало, що вона згодна стати дружиною цього парубка. Цілий рік шанують барвінок, вважають його символом життя.
Із сивої давнини прийшло до нас повір’я: хто посадить барвінок на своєму обійсті, обов’язково буде щасливою людиною.
зе енд
Я зі своїм класом ходили на відпочинок. Ми відпочивали на свіжому повітрі. Пішли до річки. Ми грали в різні ігри: в квача, хованки, грали в шахмати і карти. Мені дуже сподобалося відпочивати з своїми однокласниками. Вони мої справжні друзі і мені з ними дуже весело.