М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Надо определить тип односкладного предложения. Вот текст : Як парость виноградної лози плекайте мову. Пильно й ненастанно політь бур`ян, чистіша від сльози вона хай буде. Ще поки тепло, заночую в лузі. Той монастир недавно зюудували.Ранком вивели їх з казарми на двір; розставили лавами. Розбиті ноги остужу в росі. Весною в селі встають рано. Посадили над козаком явір та ялину. Йому скрутили руки і здали. І знов лечу. Людей підняли по тривозі за кілька хвилин. Задзвонили у Констанці рано в усі дзвони.

👇
Ответ:
Alinka04111
Alinka04111
25.04.2022

Як парость виноградної лози плекайте мову.(дієслівне, означено-особове) Пильно й ненастанно політь бур`ян, чистіша від сльози вона хай буде.(дієслівне, означено-особове) Ще поки тепло, заночую в лузі.(дієслівне, означено-особове) Той монастир недавно зюудували.(дієслівне, неозначено-особове)Ранком вивели їх з казарми на двір; розставили лавами.(дієслівне, неозначено-особове) Розбиті ноги остужу в росі.(дієслівне, означено-особове) Весною в селі встають рано.(дієслвне, неозначено-особове) Посадили над козаком явір та ялину.(дієслівне, неозначено-особове) Йому скрутили руки і здали.(дієслівне, неозначено-особове) І знов лечу. (дієслівне, означено-особове) Людей підняли по тривозі за кілька хвилин.(дієслівне, неозначено-особове? Задзвонили у Констанці рано в усі дзвони.(дієслівне, неозначено-особове)

4,6(46 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
146727
146727
25.04.2022
Слова мораль, етика сприймають­ся в наш час неоднозначно. З одного боку, всі ми начебто ро­зуміємо, що без моралі жити не можна. З іншого — моральне легко набуває в нашій свідомості присмаку чогось набридлого, нещирого: «моральний кодекс», «мораль­но-трудове виховання», «моральна стій­кість» людини-гвинтика . Чи не закладені ці нещирість і докучливість у самій при­роді моралі? Одвічні пошуки й проблеми людської душі, що ми їх звемо моральними, — це, звісно, цікаво, важливо для кожного. Але, можливо, правий Фрідріх Ніцше, і най­суттєвіше в житті людини починається якраз «по той бік добра і зла»? Так, порядна людина має зважати на вимоги моралі. Проте хіба ж ми не бачи­мо, як раз у раз святкує життєві перемоги саме той, хто здатний через ці вимоги переступити? І про яку порядність може йтися на голодний шлунок? Може, високі моральні переживання — привілей тих, хто вже має достаток? А може, вся моральі полягає саме в тому, щоб здобувати достаток, звіль­няючи себе і своїх близьких від злиденності й прини­жень, несумісних з людською гідністю? А різні герої й альтруїсти-фанатики — чи не краще взагалі без них?Може, й справді, щаслива та країна, котра не потребує героїв? Чому ж тоді мимоволі завмирає серце, стикаю­чись із проявами справжньої моральної шляхетності? З одного боку, нам твердять про пізнання добра і зла. З іншого — кому не доводилося стрічати простих і щирих людей, котрі й гадки не мали ні про які філософії моралі, а проте вирізнялися бездоганною до­бротою? І навпаки — високоосвічених негідників, що зі знанням справи творили зло? Втім, ставлячи всі ці запитання, ми вже занурюємо­ся в царину етики, царину роздумів про людську мо­ральність. Бо ж від оцих гірких і пекучих питань не­можливо просто відмахнутися, до них знову і знову підводить нас саме життя. І ще одне: чи можуть узагалі існувати якісь остаточні загальнозначущі відповіді на такі запитання, чи не йде кожен тут своїм шляхом і обирає те, що йому ближче? А коли так — навіщо потрібна тоді наука етика? Поміркуймо. Насамперед зважимо на те, що й справді поняття моралі й моральних цінностей у нас, м'яко кажучи, заексплуатовані. За роки радянської влади ввійшло у звичку латати «моральним чинником» усі дірки дряхлі-ючого суспільного організму; не дивно, що у своєму падінні збанкрутіла система потягла за собою все по­в'язане з нею — так криза моралі соціалістичної обер­нулася на девальвацію моралі загалом. Тим часом чим гостріші проблеми постають перед нами, чим непевніші перспективи на майбутнє — тим невідворотніше прагнення сучасної людини знайти якийсь твердий Грунт під ногами, те, заради чого варто було б жити, що могло б слугувати своєрідним камер­тоном її збудженій душі, мірилом її вчинків. Свідомо чи несвідомо вона знову й знову звертається до кардинальних питань моральності, питань вибору мо­ральних цінностей. Ми не можемо відкинути їх уза­галі — так той, хто вирішив би не дихати, хвилиною раніше або пізніше все ж таки ковтне свіжого повітря. Втім, окреслена ситуація заслуговує на те, щоб придивитися до неї пильніше. Адже — попри всюзаяложеність традиційних моральних стереотипів, що давно всім набили оскому — чи можемо ми щиро сказати, що наше життя, наша культура справді буду­валися на засадах моральності? Що в перебігу повсяк­денного існування надто багато важили і важать уяв­лення про добро і зло, гідність і честь, обов'язок, повага до людини, вірність слову і переконанням? Ні, сказати так ми не можемо; сьогодні від нас, на жаль, дуже далекий нормальний стан людської культури, осердям якої є перелічені поняття й цінності. Невдовзі після першої світової війни й фатальних соціальних змін, з якими збіглося її завершення, все­світньо відомий мислитель-гуманіст Альберт Швейцер (1875—1965) ставить епосі медично точний діагноз: культура, в якій деградують засади етики, приречена на занепад1. Як не прикро, підтвердження цього діагнозу ми нин гаємо на прикладі нашого суспільства. Гіркий парадокс полягає в тому, що нашу культуру ще й дотепер, після всього пережитого протягом остан­ніх років, найповніше, мабуть, характеризують три славнозвісні принципи колишнього соціалістичного культурного будівництва — принципи партійності, ідей­ності, народності, — але в найбільш низькому, гротескно спотвореному їхньому втіленні. Так, наша культура була й залишається партійною (хоча тепер уже й багатопартійною), принаймні в тому розумінні, що вона призвичаює нас співвідносити слова та вчинки людей насамперед не із загальнолюд­ськими критеріями справедливості, істини, добра, а з частковими, власне партійними (лат. pars, partis — то і є частка) інтересами тих чи інших, явних або прихова­них сил. 
4,5(36 оценок)
Ответ:
ELIZA200425
ELIZA200425
25.04.2022
Олискової, з голосу материнської душі над колискою. (2) Уже в/перше звучання почутої мелодії на/вічно вплітається для маленької дитини багатоголосся душі та світу. (3) Від/тепер відкривається шлях її радощам, смуткові й веселості, тривогам, і сподіванням. (4) І, на/певно, головному - взаємності з життям, зі світом. (5) Колискова - це не/наче душа, яка ходить навшпиньках. 1. У переносному значенні вжито в тексті виділене слово ходить навшпиньках 2. Фразеологізмом є вислів відкривається шлях 3. Окремо в цьому тексті пишуться слова в/перше 4. Іменник виділено в словосполученні з тексту починається з колискової 5. Вставне слово вжито в реченні четвертому 6. Складним є речення п'яте 7. Пунктуаційну помилку допущено в реченні третьому 8. М'який знак треба писати на місці обох пропусків у рядку громадянс..ка позиція, здаєт..ся в оренду 9. Букву и треба писати на місці обох пропусків у рядку виконувати реч..тативом, промовиста ц..тата 10. Граматичну помилку допущено в словосполученні барвистих ярмарок 11. Суфікс -ев- має прикметник, утворений від слова груша 12. Правила вживання лапок дотримані в уривку з афіші 13. Граматичну помилку допущено в рядку найбільш вищий пагорб 14. Граматичну помилку допущено в реченні Остап Вишня палко захоплювався та змальовував на сторінках своїх творів дивовижну українську природу. 15. Правильну відмінкову форму числівника сімсот дев'яносто вісім наведено в рядку Ор. в. сьомастами дев'яноста вісьма 16. Прочитайте речення. І радісн(1)о, що Київ наш осін(2)ій,
Хоч довгу путь у світі перейшов,
Весь у труді, в натхнен(3)і, у горін(4)і,
Весь на риштован(5)ях нових будов! Подвоєні літери треба писати на місці всіх цифр, окрім 1 17. Правильно утворено форму третьої особи множини від інфінітива губити - гублять 18. Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення
"Опівдні насунулися хмари..." обрати і ринула стоголоса злива. 19. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка єднання, сором'язливість, щирість 20. Усі розділові знаки правильно вжиті в реченні Де знаходить природа такі розмаїті барви, що їх не відтворити точно жодною фарбою, жодним пензлем? 21. Частка не пишеться окремо у варіанті не/здужати всіх завдань 22. Спонукальним є речення За правду, браття, єднаймось щиро. 23. Підкреслена буква позначає однаковий звук у кожному слові рядка садочок, футболіст, дивина 24. З'ясуйте, який вид підрядного речення відповідає кожному фрагментові. Фрагмент речення Вид підрядного речення … понад усе хотіли, щоб … з'ясувальне … зайшов до магазину, щоб … мети … сподобалася книга, що її … означальне … настільки досвідчена, що … ступеня та дії
25. З'ясуйте, якими частинами мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово). Він (1)прожив під сонцем (2)коло ста літ, (3)ніколи не (4)ховаючись у холодок. дієсловоприйменникприслівникдієприслівник (форма дієслова)26. Доберіть приклад до кожного випадку вживання розділового знака на місці крапок.
4,7(46 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ