- Любий друже. Сьогодні ти дізнаєшся дещо дуже важливе .
- А чому важливе ? Я і так все знаю
- А ти знав, що ти є важливою частиной твоєї родини? твоєї країни? і що ти вже пишеш свою істрію ?
- Я про таке ще не чув, роскажи більше
- Як тільки ти народився, ти вже почав писати свою історію. Кожен твій крок, кожен твій вчинок, новий день, новій рік, це все залишається в памяті на віки
- Але я багато чого не памятаю
- це тому що, ти ростеш, стаєш старшим , у тебе зявляються нові пригоди яким ти радий а деяким ні, але кожен твій вчинок веде тебе все далі на зустріч до мріяного
- це значить, що я стаю краще і колись зможу добитися чогось більшого ?
- так, ти все зможеш, у тебе все буде гаразд
- круто ! дякую
Коли вона ішла не побачила що вона зачипилась з іноземцем.
-Вибачте будь ласка.
Але іноземець нічого не зрозумів. І спитав.
-Вибачаю.
Софія задумалась. А іноземці не говорять іноземною мовою? Подумала та сказала в голос.
-А ви не говорите іноземною мовою?
- Ми говоримо але я вчу Українську як і ви.
-ХмРозумію вас. Давайте общатися я Софія можна просто Соня.
-Я Марія. Дуже приємно.
- І так Марія що вас сюда привело?
-Я хочу узнати як ви говорите Українською мовою.
-Добре я тобі ропзповім про Україну.
-Добре ідем.
-Добре.
Коли Софія показала Київ Марія хотіла пожити як Українка і їй вдалося і вона тепер жеве в Україні.