Коли мені в школі задали написати твір про мою улюблену пору пору, я вагався недовго. Так, мені подобається золота осінь, білосніжна зима. Я також люблю весну, коли навколо буяє зелень та квітують дерева.
Але моя найулюбленіша пора року – це літо!
Особливо я люблю прихід літа. Це пора, коли спека та задуха ще не владарюють над містами та селами. Навкруги багато квітів.
Ще навіть білі “свічки” на каштанах світяться. Вечорами тепло, але повіває свіжий вітерець. Не сидиться вдома, хочеться гуляти, веселитися. І люди навколо відчувають щось подібне: у всіх святковий, піднесений настрій.
Объяснение:
Прийшла довгожданна весна, моя улюблена пора року. Я дуже льблю дзвінкий, радісний, зворушливий пташиний спів, що лине у блакитному чистому небі. Я люблю навіть перший подих весни у таненні снігу, маленьких струмочках, прозорих калюжках, краплинках води. Чарівна весна увійшла у парки і сквери, наповнила новим життям бруньки дерев, кушів.
Вже зазеленіла трава, з’явилися яскраві духмяні квіти, розцвіли білим цвітом сади! За це любить весну кожен і я особисто. Весна красна, бо прекрасна кожною квіткою, барвистим метеликом, співочим соловейком.
Сьогодні казковий день, теплий і сонячний. Ледь помітний вітер гойдає тонкі віти дерев. Годівничка для птахів порожня, вони всі в небі. Пернаті друзі співом вітають весну. Я дістаю зошита, вириваю чистий аркуш і роблю кораблика.
Пускаю його в перше плавання по струмочку, що біжить вздовж тротуару. Весна зігріває душу і наповнює радістю моє серце, бо настала пречудова пора року!