Прийшовши до л1су ,в вих1дний день збатьками на в1дпочинок, ми були вражен1 красою цв1тущих прол1ск1в та жовтих кувшино. Знизу було голубе все, а дерева стояли наче в вод1.На тл1 голубого , наче сонечка жовт1ли кв1точки кувшинок.Але всю красу споганювали купи см1ття та пластиков1 пляшки. Знайшовши невелику галявинку, ми з1брали та закопали см1ття навкруги. Пот1м нагбирали сухих г1лок 1 розпалили невелике иогнище, щоб п1дсмажити прхвачен1 з собою сосиски та картоплю. З апетитом попо1вши, ми, як дбайлив1 господар1 затушили та залили вогнище. З добрим настроем п1шли додому, востаннэ помилувавшись кв1тами, не ставши зривати 1х. Нехай радують других людей своэю красою!
Від добра ніхто не тікає. Не той господар землі, що по ній бродить, а той, хто по ній за плугом ходить. За деякої страви ляжеш вздовж лави. Їв би очима, та душа не приймає. Хто що знає, тим і хліб заробляє. Коли зорієш мілко, посієш рідко, то й уродить дідько. У дурного хазяїна й колесо з воза украдуть. Коли б ковбасі крила, то б кращої птиці на світі не було. Рада б зірка зійти – чорна хмара заступає. Кому — як мара, йому – як зоря. Аби хліб, а зуби знайдуться. Апетит з їдою прибуває. Баба з воза – кобилі легше. Байдуже ракові, в якому його горщику зварять. Без вірного друга – велика туга. Без труда нема плода. Біда біду тягне. Біда помучить і мудрості научить. Боятися вовка – в ліс не ходити. Велике дерево поволі росте. Вкрадеш голку, а потім корову. Вовка ноги годують. Всякому овочу свій час. В умілого й долото рибу ловить. Година вранці варта двох увечері. Двоє третього не чекають. Де відвага, там і щастя. Десять разів відміряй, а раз відріж. Дома й стіни помагають. Заварив кашу, так і їж. За все береться, та не все вдається. З ким поведешся, того й наберешся. Зробив наспіх, як насміх. Київ не одразу збудовано. Кожна жаба своє болото хвалить. Любиш кататись, люби й санчата возить. Молодець проти овець, а проти молодця і сам івця. Менше говори — більше почуєш. На двох стільцях не всидиш. На тобі, небоже, що мені негоже. Не кажи гоп, поки не перескочиш. Не так сталося, як гадалося. Ні в тин, ні в ворота. Ні кує, ні меле. Одна бджола мало меду носить. Перемелеться лихо – добро буде. Рада б душа в рай, та гріхи не пускають. Старий кінь борозни не зіпсує. Терпи, козаче, отаманом будеш. Хто два зайці гонить, жодного не здогонить. Чужа душа – темний ліс. Щедрий на батьківські гроші. Язик до Київа доведе. Як дбаєш, так і маєш.
Прийшовши до л1су ,в вих1дний день збатьками на в1дпочинок, ми були вражен1 красою цв1тущих прол1ск1в та жовтих кувшино. Знизу було голубе все, а дерева стояли наче в вод1.На тл1 голубого , наче сонечка жовт1ли кв1точки кувшинок.Але всю красу споганювали купи см1ття та пластиков1 пляшки. Знайшовши невелику галявинку, ми з1брали та закопали см1ття навкруги. Пот1м нагбирали сухих г1лок 1 розпалили невелике иогнище, щоб п1дсмажити прхвачен1 з собою сосиски та картоплю. З апетитом попо1вши, ми, як дбайлив1 господар1 затушили та залили вогнище. З добрим настроем п1шли додому, востаннэ помилувавшись кв1тами, не ставши зривати 1х. Нехай радують других людей своэю красою!