Змістовий – “пов’язаний з реальним змістом, суттю, характерними рисами чогось”. Уживається зі словами: багатство, навантаження, спрямування, точність, відмінність тощо. Змістовий зв’язок. Змістовний – “багатий змістом, зображенням чого-небудь; розумний метою, призначенням чогось”. Уживається зі словами: доповідь, лекція, виступ, праця, стаття, відповідь, концерт, життя, відпочинок і под. Змістовний урок. Особистий. Який є власністю окремої особи, безперечно належить їй, персональний; який безпосередньо стосується певної особи; який здійснюється не через інших осіб: особисті речі, особиста охорона, особисте щастя, особисті уподобання, особистий характер, особистий нагляд. Особовий. Який стосується особи; відкритий на окрему особу: особова назва, особове посвідчення, особовий склад, особова справа, особовий рахунок. Познайомити (кого з ким). Налагодити знайомство між незнайомими, представити когось комусь. “Оце й є мої друзі, – підвівшись, промовив пан Юзеф і познайомив нас з офіцером”. Ознайомити (кого з чим). Подати певні відомості, інформацію про щось. “Ознайомити екскурсантів з виставкою картин”. “Досі я вагався, чи ознайомити Разуваєва з листом Ларіона Гнатовича”. Ознайомити з пам’ятками архітектури і мистецтва, ознайомити з творчістю письменника. Познайомити з письменником. Українською мовою відчиняти можна, крім дверей, ворота, вікна, кватирку, хату, браму, тобто те, що потребує певного фізичного зусилля рук людини. Пригадаймо прислів’я: “Хто стукає, тому й відчиняють”. Коли ж ідеться про початок функціонування якогось закладу чи установи або про виявлення раніше не поміченого, слід вживати дієслово відкривати. Відкривають засідання, рахунок, власний ресторан, новий закон у фізиці, змагання з фехтування тощо. Це слово входить також до складу фразеологізмів: відкрити душу (серце); відкрити карти; відкрити Америку. Усмішка. Особливий порух м’язами обличчя (губ, очей), який показує схильність до сміху або виражає привіт, задоволення тощо. Мене здаля, як сонце, гріє Усмішка сонячна твоя (О.Олесь); Хмельницький сховав у вусах усмішку (Н.Рибак); Наче подих той весняний, усмішка її (М.Терещенко); Малий усміхнувся, але то була смутна усмішка (Вал. Шевчук). 2. Гумористичний художній твір: вишневі усмішки Остапа Вишні. Посмішка. Особливий вираз обличчя (губ, очей), що виражає глузування, іронічне ставлення до когось, чогось тощо. – Здоров, – придивляється Тимофій до жорсткої посмішки, яка нічого доброго не обіцяє людям (М.Стельмах); Хотів уколоти жартом, але стримався, зате глузливу посмішку приховати не зміг (А.Гудима); Вогонь зіниць від слова не ожив, У посмішці ховається осуда: – А що, з твоїх ліричних міражів Багато хліба в нашім домі буде? Квітує посмішка, щира посмішка.
Гідність… Що ж це іще таке? Почуття власної гідності – це одна з головних якостей людської душі. Люди, що мають його, вміють рахуватися з іншими, несуть в собі позитивні емоції, яких вистачає на всіх, хто поруч, які вміють дорожити всім, що їм дано. Для мене почуття власної гідності – це повага до себе, тобто не треба підлабузнюватися, не догоджати іншим, принижуючи себе. Наприклад, тебе хтось образив «нецензурними виразами», але людину, що має цю якість, якраз найважче вивести цим з себе і образити. Визнати свою помилку, вибачитися, якщо ти не винен, не боятися потрапити в дурне або скрутне становище заради доброї справи – це не означає поступитися власною гідністю, а зробити благородний вчинок. Як сказав К. Берні: «Єдина порада, яку можна дати чесним людям, як зберегти себе: будьте горді і благородні»
робиться, хвилюється, вирішується, вішається, стараєшся, старається, піднімається, піднімаєшся, пригортається, пригортаєшся, вирішується, хвилюєшся, стелиться, крутишся, котиться, крутиться, сміється, відкриється, відкриєшся, вкривається.