-Здоров Олю! -Привіт Вітю! -Як справи? Що нового? - поцікавився Вітя. -Все добре, нового в мене те, що з'явився в мене котик - похизувалась Оля. -О, це добре, а як ти його назвала? І скільки йому років? - запитав Вітя. -Його звати сніжок і йому 4 місяці! - розповіла Оля. -Круто! - відповів Вітя від захвоту. -А в тебе що нового? - запитала Оля. -А мені тато купив гарного велосипеда, і тепер я вже не пішохід! Буду на ньому до школи прибувати! - з нетерпінням сказав Вітя. -Ну, тоді добре, зустрінемось в школі! Бувай! -Бувай! - крикнув Вітя.
Прийшла весна. Навкруги тають залишки снігу і криги. На дворі показується тепле і ласкаве весняне сонечуо. Прилітають птахи квітнуть квіти і бігуть поточки води. Ось, один із них перетворився у невеликий струмочок. Він біжить посеред галявин високо у горах. Весело усміхається навколишній природі, співає веселу пісеньку. Весело перестрибує з камінця на камінець. Хизується небу своєю прозорою водичкою. Але раптом до нього приєднується ще один поточок і вже немає маленького струмачка, а є вже жвавій стумочок, який продовжує свій шлях. Але осі їх наповнює ще багото струмочків і вони бігуть-бігуть поки не становляться великою несамовитою річкою, яка гуде весняним духом та радощами прихожу весни.
-Привіт Вітю!
-Як справи? Що нового? - поцікавився Вітя.
-Все добре, нового в мене те, що з'явився в мене котик - похизувалась Оля.
-О, це добре, а як ти його назвала? І скільки йому років? - запитав Вітя.
-Його звати сніжок і йому 4 місяці! - розповіла Оля.
-Круто! - відповів Вітя від захвоту.
-А в тебе що нового? - запитала Оля.
-А мені тато купив гарного велосипеда, і тепер я вже не пішохід! Буду на ньому до школи прибувати! - з нетерпінням сказав Вітя.
-Ну, тоді добре, зустрінемось в школі! Бувай!
-Бувай! - крикнув Вітя.