На літніх канікулах я обов'язково їжджу в село до бабусі і дідуся. Я там проводжу приблизно місяць.
Бабуся і дідусь живуть у невеликому одноповерховому будинку. Навколо будинку подвір'я з літньою кухнею, садком, городом.
У садку ростуть яблуні, груші, черешні і чудові вишні, які, коли вже спілі, майже чорні і дуже солодкі й соковиті. Ростуть в садку і кущі смородини.
На городі також всього багато: і цибуля, і часник, і редиска, й огірки, і помідори. А картоплі майже ціле поле. На краю городу посаджені соняшники, так цікаво за ними гати: вони дійсно повертають свої голівки за сонцем.
Ще моя бабуся дуже любить квіти. Під вікнами хати і на вулиці ростуть чорнобривці, ромашки, троянди.
У бабусі і дідуся живе великий собака Пірат, є ще дві кішки. А крім того — кури, качки та коза Дінка з козенятами.
Ранок починається на світанку. Кричить півень і всіх будить. Я кілька разів прокидався разом з бабусею. Ось вона виходить, випускає курей, качок, сипле їм Крупи. Маленьких пухнастих курчат та каченят треба годувати чимось особливим. Потім бабусі треба подоїти козу Дінку та вивести її на травичку недалеко від двора. Козенята ще маленькі, вони залишаються в сарайчику.
За всім цим гає Пірат, він бігає за бабусею, крутить хвостом, нібито посміхається і терпляче чекає, коли ж і його нагодують.
Дідусь з ранку вже накосив трави за двором і поклав її сушити. Це для Дінки на зиму.
Потім ми снідаємо, бабуся після цього йде на город. Я їй допомагаю або щось майструю з дідусем. Можна з сусідськими хлопчиками піти поплавати у ставку.
Потім обід, ще якісь справи, щоб бабусі до потім вечеря. Іду э Піратом за козою, приводжу її додому. Бабуся її подоїть і дасть всім молока: і мені, і дідусеві, і Пірату, і кішкам. Тут і вечір, і очі вже злипаються. На телевізор часу немає, справ у селі багато.
Відповідь:
Шкільна родина
Ми всі - дружна шкільна родина. Школярі люблять свою школу і поважають учителів, які в ній працюють. Учні в шкільній родині почуваються єдиним цілим, спільно здобувають перемоги і долають проблеми. Школярів поєднує взаємна повага, бажання в тяжку хвилину підтримати товариша або порадіти його успіхам. Як і в звичайній родині, в учнів є шкільна мама - класний керівник, яка веде дітей у доросле життя. Вона завжди намагається пояснити, що діти тоді стають успішними, коли вони разом, коли відчувають плече один одного. Тоді це і є справжня шкільна родина.
Ліс ще дрімає в тиші. Нерухомо стоять дерева. Тихо навколо, мертво ... Лише подекуди прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку. Ліс ще дрімає. Небо грає всякими барвами. Зашепотіли збуджені листочки. Заметушилася у траві комашня. Розгорнулося в Гущин гучне щебетання і полетіло туди, де небо грає всякими барвами. На галявину вискакує з гущі сарна і зупиняється, витягла мордочку і слухає. Полохливий заєць ховає вухо, витріщає очі і ніби занурився весь в море лісових звуків. Аж ось ринуло зі сходу ясний промені і впав на синю від роси траву на галявині. І раптом все затихло. Ліс якусь хвилину стояв нерухомо. Далі затремтіли дерева, стрепенулися, розгорнули листочки. Пташки заспівали. Мошкара заметушилася. Ліс загомоніли. Природа знову ожила. Настав день.