Скінчились зимові морози.Прийшла весела,духмяна весна.Ще вчора берізки стояли голі прикриті снігом.А сьогодні вже з*являються бруньки.Незабаром вони почнуть розпускатися Немов аленькі квіточки.З них з*являються листочки.Невдовзі стрункі барезки одягнуть свої чарівні сережки.Сонячно навкруги,дзвінко виспівують свої трелі пташки.Звеселяють березовий гай.Радіють що повернулись із вирію.А восени берізки одягнуть сої золоті чарівні шати.
Однорідними називаються такі члени речення, які відповідають на одне й те саме питання й відносяться до одного й того ж члена речення або пояснюються одним і тим же членом речення. Порівняйте два речення: Я часто отримую листи і посилки. Я часто отримую, і відправляю листа. У першому реченні два доповнення відповідають на питання ЩО? і відносяться до одного і того ж присудка, а у другому реченні два сказуемых пояснюються одним загальним доповненням. Однорідні члени зазвичай виражаються словами однієї частини мови, як це було в пропозиціях вище, але можуть бути виражені і різними частинами мови. Наприклад: Він говорив повільно, з великими паузами. У цьому реченні перше обставина виражено прислівником, а друге - іменником з прийменником. Однорідні члени у реченнях можуть бути поширені, тобто можуть мати залежні слова. Розгляньте уважно наступна пропозиція. Мужики знімали шапки з голови і вклонилися. Тут два однорідних сказуемых (ЗНІМАЛИ і КЛАНЯЛИСЯ) : перше поширене обставиною (З ГОЛОВИ) та доповненням (ШАПКИ) , а друге не поширене (у нього немає залежних слів) . В одному реченні може бути кілька рядів однорідних членів. Наприклад: Місяць піднімалася і освітлювала дорогу, поле й будинку села. Перший ряд однорідних членів у цьому реченні створюють сказуемые, другий - доповнення.
Пам`ятник Лесі Українці в парку культури і відпочинку міста Луцька встановлено на головній алеї квітучого скверу. Парк названий на честь великої поетеси. Скульптура пам`ятника доповнена уривком легендарної роботи, цитатою з «Лісової пісні» - «Я буду вічно жити!», Яка відноситься до останнього періоду її життя.
Назва:Пам'ятник Лесі Українці в Луцьку ОписПам'ятник Лесі Українки
Пам’ятник Лесі Українці на Театральному майдані (Луцьк), 1977 р.
Автори пам’ятника – скульптори А.В. Німенко, М.Н. Обезюк, архітектори В.К. Жигулін, С.К. Кілессо. Бронзова скульптура Лесі Українки висотою 5.5 м встановлена на постаменті з полірованого лабрадориту і гранітному стереобаті.
Скінчились зимові морози.Прийшла весела,духмяна весна.Ще вчора берізки стояли голі прикриті снігом.А сьогодні вже з*являються бруньки.Незабаром вони почнуть розпускатися Немов аленькі квіточки.З них з*являються листочки.Невдовзі стрункі барезки одягнуть свої чарівні сережки.Сонячно навкруги,дзвінко виспівують свої трелі пташки.Звеселяють березовий гай.Радіють що повернулись із вирію.А восени берізки одягнуть сої золоті чарівні шати.