Учитель у твоєму житті Доля дарує кожному з нас Учителя. Так, саме УЧИТЕЛЬ - з великої букви. Це може бути твій перший учитель; можливо, ти зустрінеш його вже у старших класах. Але це буде та людина, яку ти назвеш своєю другою матір'ю, бо вона назавжди стане частиною твого життя, пройде з тобою через роки, надихаючи на добро. Цей учитель, щиро закохавши тебе у свій предмет, стане твоїм другом і порадником, прикладом у будь-якій ситуації. Він буде завжди поруч: у радості й біді, у ваганнях і прийнятті важливих рішень. Поруч із ним ти побачиш себе іншими очима і будеш намагатися стати кращим, розумнішим, добрішим, щоб бути гідним його прихильності та дружби, його любові. Як це важливо - мати такого учителя у житті! Я зовсім не заперечую ролі батьків, але впевнена, що багатьма найкращими рисами свого характеру та поведінки людина завдячує саме улюбленому вчителеві: любов'ю до людей, до рідної землі, працелюбністю, відповідальністю, гідністю. Мені хочеться вклонитися серцем своїй Учительниц! Галині Іванівні Петренко за те, що вона подарувала мені щастя вважати її другою мамою, щастя безмежної любові до неї. Вклонитися за її науку, за її чесну і мудру дружбу, за її ставлення до мене як до особистості і як до дорослої людини. А ще мені хочеться запевнити її: "Весь цей духовний скарб, який я одержала від Вас, я понесу через життя, щедро роздаючи його іншим людям. І від цього золото Вашого серця буде тільки примножуватися, збагачуючи світ!"
Використовують хлопці, цей діалог неможливо читати без сміху.змальовуючи «хатню війну», письменник більше ста років зачитуються наші співвітчизники цікавими художніми творами і. нечуя-левицького. одним з найкращих з них вважається повість «кайдашева сім’я». цей твір не схожий не тільки на будь-який інший твір самого письменника, а й на будь-який твір в українській літературі. «кайдашева сім’я» – це вершина гумористичного таланту великого митця художнього українського слова.читаючи повість, майже одразу стає зрозуміло, що сміх, який викликає ця повість, дуже різноманітний – сатирично-знищувальний, дошкульний, печальний, сумний, ліричний, безтурботний, жартівливий або доброзичливий – в залежності від того, про кого в цей час веде свою оповідь автор.якщо характеризувати засоби комічного в повісті «кайдашева сім’я» і. нечуя-левицького, в першу чергу треба звернути увагу на манеру мовлення автора. змальовуючи «хатню війну», письменник використовує незвичайно оригінальний метод створення ефекту комізму. він навмисне вдається контрастному порівнянню жалюгідного змісту зображуваного і пафосного, «високого» стилю оповіді. наприклад, чергову сварку в родині кайдашів і. нечуй-левицький малює в стилі героїчного народного епосу: «не чорна хмара з синього моря наступала, то виступала мотря з карпом з своєї хати до тину. не сиза хмара над дібровою вставала, то наближалася до тину стара видроока кайдашиха…».уся повість побудована на комічних ситуаціях, які виникають у родині кайдашів. письменник у гумористичній формі розглядає одвічні проблеми стосунків між членами родини, стосунків між дітьми і батьками, причому про такі стосунки українським народом було складено немало анекдотів. саме тому у читачів викликають щирий сміх мотря і маруся, які цілий день сидять у неприбраній хаті, б’ють кухлики і горщики, не менш смішно виглядає і старий кайдаш, який регулярно відвідує церкву, по п’ятницях поститься, але ніколи не оминає шинка.досить часто добродушний сміх і. нечуя-левицького переходить у сатиричне висміювання подій, відображених у творі. сміх письменника гармонійно поєднується з легким сумом і почуттям теплоти до селян. крізь недоладні і смішні вчинки членів кайдашевої родини, які ворогують за все, що у них є, проглядає трагедія більшості тогочасних селян, які опинилися у скрутному становищі після відміни кріпосницького права. у письменника гумор, притаманний нашим співвітчизникам, переходить у категор у повісті «кайдашева сім’я» і. нечуя-левицького майстерно передане живе мовлення українців, їх гострий і лукавий гумор, і зроблено це настільки майстерно, що у кожного, хто читав цю повість, виникає враження присутності при сварках та бійках кайдашевої родини. за минулі 120 років чимало поколінь українців читали цю повість, знаходили для себе щось смішне і знайоме, сміялися над героями твору. і сміялися читачі не тільки над кайдашами, а й трошки над собою, що зайвий раз підтверджує надзвичайний ію «сміх скрізь сльози» і обертається сумною стороною.і. нечуй-левицький бездоганно знав народну українську мову і це знання дало йому можливість написати твір багатою на жарти, комічні репліки, дотепи і порівняння мовою селян, ввести у оповідь гострі, влучні слова, народні прислів’я і образні приказки. усіх героїв повісті автор наділив образним мисленням, що теж характерно для наших співвітчизників. наприклад, вже на початку твору ми бачимо яскравий діалог між лавріном і карпом, в якому йде мова про дівчат. завдяки порівнянням, які гумористичний і художній талант видатного українського письменника і. нечуя-левицького.
У нашу епоху всіх людей хвилюють проблеми навколишнього середовища. Змінюється уявлення про природу як про скарбницю невичерпних багатств, звідки можна брати нескінченно, не замислюючись над їх відновленням. Тепер з кожним роком все більшого значення набуває проблема раціонального використання природних ресурсів Землі і підтримування сприятливого стану середовища в житті людини.
Але незважаючи на те, що охорона природи стала однією з тих проблем, які сьогодні хвилюють все людство, до цих пір не встановлені правильні взаємини людини з природою. Над цим замислилися вчені. І якщо ще недавно під охороною природи розуміли лише заходи, спрямовані на відновлення зникаючих тварин ї рослин, то в останні роки вчені дійшли висновку, що цим обмежитися не можна.
Дослідження в галузі екології показали, що в атмосфері все більше вуглекислого газу, різко скорочується зелений покрив земної кулі. Раз у раз надходять тривожні повідомлення, що десь люди задихаються від смогу або в океані танкер пролив нафту, від якої гине все живе. Це нікого не може залишити байдужим.
Проблеми захисту навколишнього середовища хвилюють всіх людей, і вирішувати їх потрібно в плані міжнародного співробітництва, з урахуванням інтересів усього людства.
Природні ресурси: рослини, тварини, вода, ґрунт, мінерали – дають нам їжу, одяг, житло, паливо, енергію, сировину для промисловості тощо. Вони необхідні для існування людини на Землі.
Користуючись природними ресурсами , людина неминуче змінює їх стан, а тим самим змінює і умови свого існування. Чим більше розвивається техніка, тим сильніше стає її вплив на природу і тим важливіше, щоб цей вплив був сприятливим.
У природі нічого не існує відокремлено, все тісно пов'язано між собою, і збиток, нанесений одному з природних ресурсів, негайно відгукується на інших: відбувається порушення природних закономірностей, що призводить до згубних наслідків.
Наприклад, фермер, який займається тваринництвом, використовував заплаву річки, яка давала хороші врожаї трав. Він вирішив позбутися бур'янів за до гербіцидів. Але разом з бур'яном загинув і ліс вздовж річки. У річці водилися бобри, яким дерева служили кормом і матеріалом для споруди гребель. Залишившись без лісу, бобри переселилися в інші місця. Боброві греблі, які стали руйнуватися, раніше підтримували високий рівень води, але під час повені вони були знищені. Рівень води в річці став різко знижуватися, пропала риба, якої тут було дуже багато, коріння трав перестали отримувати достатню кількість вологи. Загинули і луки.
Ось таку шкоду – вільно і мимоволі – може принести людина своїм нерозумним втручанням в сферу зв'язків природи. Тому необхідно виробити і строго дотримуватися системи державних заходів щодо збереження та розширеному відтворенню природних багатств на благо нині живучих і майбутніх поколінь людей, з урахуванням інтересів усього людства.
Учитель у твоєму житті
Доля дарує кожному з нас Учителя. Так, саме УЧИТЕЛЬ - з великої букви.
Це може бути твій перший учитель; можливо, ти зустрінеш його вже у старших класах. Але це буде та людина, яку ти назвеш своєю другою матір'ю, бо вона назавжди стане частиною твого життя, пройде з тобою через роки, надихаючи на добро.
Цей учитель, щиро закохавши тебе у свій предмет, стане твоїм другом і порадником, прикладом у будь-якій ситуації. Він буде завжди поруч: у радості й біді, у ваганнях і прийнятті важливих рішень. Поруч із ним ти побачиш себе іншими очима і будеш намагатися стати кращим, розумнішим, добрішим, щоб бути гідним його прихильності та дружби, його любові.
Як це важливо - мати такого учителя у житті! Я зовсім не заперечую ролі батьків, але впевнена, що багатьма найкращими рисами свого характеру та поведінки людина завдячує саме улюбленому вчителеві: любов'ю до людей, до рідної землі, працелюбністю, відповідальністю, гідністю.
Мені хочеться вклонитися серцем своїй Учительниц! Галині Іванівні Петренко за те, що вона подарувала мені щастя вважати її другою мамою, щастя безмежної любові до неї. Вклонитися за її науку, за її чесну і мудру дружбу, за її ставлення до мене як до особистості і як до дорослої людини.
А ще мені хочеться запевнити її: "Весь цей духовний скарб, який я одержала від Вас, я понесу через життя, щедро роздаючи його іншим людям. І від цього золото Вашого серця буде тільки примножуватися, збагачуючи світ!"