Випускники дбайливо причепурювали школу те ж.
Батьки прислухались до дітей,то ж давайте і ми будемо уважні та дбайливі.
Тож як мудрості доходиш, – хочеться і жити, і жити
Авжеж ти знаєш про це!
Що б не сталося, не втрачай віри в себе!
А вже ж мені на заваді у садочку грушка,
Щоб отримати високу оцінку, потрібно добре постратися.
Зійти на нінащо. ..
Ні на що не натякаю, але хіба це не, Дід Мороз.
Вона не любила Грицька і пішла за його, аби де прихилитися з дитиною
Та я абиде захропу .
Чимало гостей уже й порозходилось.
Це багато чи мало, на Вашу думку?
Хтозна, чи добра душа зустріне ...
Объяснение:
-Привіт матусю!
- Привіт донечка
-Як день в школі пройшов?
-Нам сьогодні розповідали про дієсло,але я нічого не зрозуміла.Звідки воно взялось взагалі?
-Ну тоді слухай.
Була собі дівчинка і звали її Іменник. Сумно її було без друзів. Але одного дня вона побачила оголошення що з інших міт приїдуть частини мови. ТАк як вона жила в Іменниковні, там живуть лише іменники. Іменник хотіла собі нових і незвичайних друзів.Тож вона прийняла рішення пійти на той фестиваль. Довго вона вібирала одяг.
Але залишилась на жовтогарячій сукні.
Прийшла вона на фестиваль.Як раз приіхали дієслова.
-Привіт, я Іменник. А тебе як звать?
-Я дієслово.
Гарний він був.Іменник закохалась в нього по самі вуха.
-А на яке запитання ти відповідаеш?
_Що зробив, що зробить і що робитиме.
-В нашому місті таких ще не було.
Слухай,а давай дружити. Я і моя сім*я вирішили сюди переїхати.
-Як класно. Давай.
Вже пройшло 4 роки думаю ви і самі здогадалися що вони одружилися.
Іменник родила хлопчика.Чомусь-це був прикметник, але це зовсім інша історія..
-Тепер мені все зрозуміло!
Объяснение: Надеюсь