Ось на календарі вже й перше грудня.Закінчилася осінь - впало Листя з дерев,відлетіли в теплі краï птахи. З кожним днем стає все холодніше. Вперше калюжі на асфальті скувало міцною кригою. Сiре небо похмуро дивиться згори, сонця зовсім не видно. Природа завмерла в очікуванні першого снігу.
Час від часу піднімається сильний вітер. Ми вічуваємо морозний подих зими. Лісові звiрi поховалися в теплих норах. Вуличні коти та собаки відростили довшу та більш пухнасту шерсть. Лише невгамовні горобці весело літають та скачуть, мабуть, щоб зігрітися. Люди закуталися у теплі шарфи, вони поспішають сховатися з холодної вулиці в затишні домівки.
Трапляються і ясні морозні дні. Вітер швидко ганяє хмари по небу. Та все одно на вулиці холоднi та незатишно. Усі чекають на сніг.
Объяснение:
норм?
Земля – колиска людства. Вона носить на собі океани, хмари та їхні тіні, розкривається джерелами, пускає в небеса птахів, вбирає в себе всі сніги й дощі, дає всьому життя. Наше спільне щастя – жити на планеті Земля, у цьому дивосвіті природи, спілкуватися з нею. Її краса не може не бентежити душу.
На порозі ХХІ століття екологічні проблеми набули статусу глобальних. Зямля, що живить нас, повітря, яким ми дихаємо, вода, яку п’ємо, щорічно зазнають величезної шкоди від необдуманих дій людства. Це призводить до порушення екологічної рівноваги, що складалася протягом тривалого часу і спричинює появу екологічної кризи, небезпечної для людей і довкілля.
Біля домашнього вогнища тепло й спокійно.