Розбір речення без серця(орфографічний Ан.) людина(за будовою) тільки (фонетичний ан.слова) тільки (фонетичний розбір) подоба(словотвірний аналіз ) людини(морфологічний)
Я хочу описати свою бабусю Ганну - дуже близьку мені людину. Вона дуже добра, весела і гарна. Обличчя у неї завжди привітне та відкрите, доброзичливе, вона часто посміхається. На перший погляд, у її обличчі немає нічого особливого: воно худорляве та довгасте, з високим лобом та густими бровами. Волосся у бабусі вже сиве, але довге та дуже густе. Ніс у неї доволі довгий, з горбинкою, але їй личить. Але найкрасивіше - це її очі: великі, гарного зеленого кольору. Тато жартома називає їх відьминими. Погляд у неї завжди добродушний, часто зі смішинкою, коли вона жартує. Навіть коли бабуся сердиться на мене за якусь провину, її очі все одно добрі. Моя бабуся доволі високого зросту та струнка. Вона дуже енергійна людина, завжди працює, все встигає і мене цьому навчає. Ось така вона, моя бабуся, яку я дуже люблю.
[м] приголосний, сонорний, твердий,
[й] приголосний, сонорний, м’який,
[а] - голосний, нелаб., наголош.,
[ч] приголосний, глухий, шиплячий, твердий,
п'ять [пйат'] - 4 букви, 4 звуки, 1 склад. Схема: - = 0 =
[п] приголосний, глухий, твердий,
[й] приголосний, сонорний, м’який,
[а] - голосний, нелаб., наголош.,
[т'] приголосний, глухий, м'який
дзьоб [дз' об] - 5 букв, 3 звуки, 1 склад. Схема: = 0 -
[дз'] приголосний, дзвінкий, пом'якш., африката;
[а] голосний, лаб., наголош.,
[б] - приголосний, дзвінкий, твердий.