ТЬ ВІ НЕ ПИШІТЬ ЯКЩО НЕ ЗНАЄТЕ Перепишіть речення, де потрібно, поставте розділові знаки та
поясніть їх. Підкресліть усі члени речення.
1. Гарячі коні помахували обтиканими виноградним листям головами, а
дівчинка у вінку з виноградної гіллячки тягла за собою на віз кілька стятих
батьком довгих лозин з делікатним лапатим листом та позакручуваними
тоненькими вусиками. (М. Коцюбинський.) 2. Наляканий громовицею кінь
тихенько заіржав. (М. Стельмах.) 3. Сірі султани пилюки звихреної конем
осідали на скошеній стерні. (Григорій Тютюнник.) 4. Сповнений любові я іду
по вулиці вузькій. (В. Сосюра.) 5. Налита сонцем і вітрами хлюпоче веслами
весна. (М. Стельмах.) 6. Враз темніє, і до цвяшків подібні прорізуються зорі
мовчазні в осіннім небі. (Л. Первомайський.) 7. На галяву вискакує з гущини
сарна і зачарована чудовим концертом зупиняється. (М. Коцюбинський.)
8. Сполоханий світлом хижак звів голову й пильно дивився у віконце.
(М. Трублаїні.)
Дарина - Мамо, я хочу подарувати бабусі ведмедика.
Мати - Даринко, бабуся вже доросла, давай краще ёё подаруємо те, чого в неё ще не має?
Даринка - Я знаю що її треба! Давай но мі її подаруємо кошеня? В неї є миші, а кішки немає.
Мати - Дуже добра думка, але давай так, ми з тобою спечемо тортик, потім купимо кошеня, причепимо на нього бантик й покладемо його в корзину? Адже, бабуся зрадіє коли побачить маленьке, пухнасте чудо!
Дарина - Добре, давай. Мамо, тільки я сама буду нести кошеня.
Мати - Будеш ти нести кошеня