Лекси́чне зна́чення — історично закріплена у свідомості людей співвіднесеність слова з певним явищем дійсності, зв'язок певного звучання з певним поняттям, волевиявленням.
1. На базі придприємства, яке займається виготовленням торгового обладнання, було засноване акціонерне товариство. 2. На площі зібрався багаточисельний натовп школярів, які закінчили школу. 3. Обговорюючи екологічні проблеми, створили комісію з охорони навколишнього середовища. 4. У лікарні до мене ставилися уважно, і я швидко одужав. 5.Колега, що зустрів мене, розповів про нові заходи. 6. Треба негайно застосувати суворі заходи до порушників закону. 7. Висновки перевіряючих не співпадали з даними бухгалтерії. 8. Лікування нежиті слід починати відразу. 9. Арендне ательє за на роботу одну швачку та двох вантажників. 10. Нам дуже пощастило, ми вчасно отримали степендію і встигли купити білети на поїзд. 11. Першим в експлуатацію здали складальний конвеєр. 12. Відповідальних за розвантаження назначили згідно висновків комісії.
Зачин – це початок твору в українські народній творчості. Пропоную навести приклади зачинів із таких казок: «Бідний вовк»: «Був собі бідний вовк. І був він дуже голодний бо ніде нічого не може впіймати». «Жнка, що мала крила»: «Жив на світі бідний чоловік зі своїм сином Петриком. Їм двом минав вік, як вода по камінню. Спливли тижні за тижнями, роки за роками». Ці два зачини є досить нетиповими та незвичними. Можна навести приклади і типових зачинів, які характерні для української творчості: «Були собі цар і цариця, а в них – три сини».
Лекси́чне зна́чення — історично закріплена у свідомості людей співвіднесеність слова з певним явищем дійсності, зв'язок певного звучання з певним поняттям, волевиявленням.