1. Дівчина привітно зустріла гостя, і хлопець посміхнувся їй у відповідь.
2. То сонечко блисне променями, то вітерець повіє стоголосо.
3. Сонце вже давно заховалося за горизонт, але місяць не поспішав викочуватися на небо.
4. Чи то Юля забула зачинити квартиру, чи то хтось намагався проникнути до їхньої оселі.
Світило сонце і парувала земля .
2 Лягло сонце за горою та ( і ) зірки засяяли .
3. Усе минеться однак праця залишиться .
4. Усе минеться однак праця залишиться .
Слово - срібло, а мовчання - золото
Жив був прислівник. Він був незмінною частиною мови, який виражав ознаку дії, стан предмета, ознаку якості та відповідав на запитання як? де? звідки? наскільки? якою мірою? Але всеж комусь нашкодив, адже він зник. Мало того, його викрали. Мучилися люди! Не могли вони висловити як їм легко або тяжко, весело або сумно живеться на цьому світі. Не могли сказати що було учора, що буде завтра, що вони робили щороку. Йшли дні, людям було все важче і важче без прислівнка. Але викрадачу теж не легко було без прислівника і він вирішив його повернути. Диво! Прислівник повернувся! Люди пообіцяли: "одвіку ми будему його охороняти". Кінець.
Объяснение:
найбыльше 27 рокив
Объяснение:
надеюсь