Життя є молодість, труд і любов. Молодість, як дивовижний рубін, мусить горіти на серці. Усе життя людина лише шліфує грані своєї молодості. На заході днів вона засяє нестерпучим блиском. І погасне. Бо другої молодості немає у світі.
Труд, як материна рука, веде нас по стежці. Він є вірним другом. Він не зраджує. У радісній знемозі він пахтить, як дорога.
Любов. Відчуваю її, як дорогу, теплу долоню на голові. Вона перебирає моє волосся, лоскоче мене за вухом, ніби я якесь маля. Вона — щось таке, що підносить людину вгору, і завмирає в неї дух. Вона знає такі таємниці, що від них розривається серце, як стигла слива, надвоє. Скільки людей співало їй! А вона, пишна, сходить, сонцем іде на небо, світить, б’є в очі, як у глибокий колодязь пустелі. І молодість дзвенить.
(За Ю. Яновським)
Б) відокремленими.
2. Відокремлюються:
А) лише другорядні члени речення.
3. Речення з відокремленим членом:
В) Зі стелі звисала велика порцелянова лампа, подарована молодим у день весілля (М. Олійник). (відокремлене означення)
4. Речення з відокремленим означенням:
В) У сатиновій сорочці, у полатаних штанях, він прийшов сюди першим з дружиною й дітьми (А. Шиян).
5. Речення з відокремленим неузгодженим означенням:
Г) Юрій Яновський – високий, ставний, з вольовим обличчям і розумними очима, то морщить лоба, то ледь помітно усміхається (Петро Панч).
6. Речення, у якому відокремлене означення має додаткове обставинне значення:
А) Осяяний сонцем, перед вами розкривався зовсім новий світ (О. Довженко).
7. Речення з відокремленою прикладкою:
Г) І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день Божий умивали (Т. Шевченко).
8. Речення з відокремленим додатком:
Б) Нікого тут нема, крім мене й господині (М. Рильський).
9. Відповідність між реченням і другорядним членом у ньому.
1) Налякані чужим голосом, птахи з тривожним писком крутились над головою Соломії (М. Коцюбинський). –
Г. Відокремлене означення.
2) Нехай мене, Кармелюка, в світі споминають (Марко Вовчок). – Б. Відокремлена прикладка
10. Синтаксичний розбір речення.
|Замість (прийм.) тополь (іменн.)|, край (прийм.) шляху (іменн.) виросли (дієсл.) металеві (прикм.) щогли (іменн.).
[|_ _ _|, ═ —].
Речення розповідне, стверджувальне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленим додатком.
Граматична основа:
підмет (—) – щогли;
присудок (═) – виросли.
Другорядні члени речення:
обставина місця (_._._) – край шляху;
означення узгоджене (~~~)– металеві;
додаток відокремлений (_ _ _) – замість тополь.