1.Вже полетіли у вирій пташки, вітер осінній листя зрива( Підмет : пташки, присудок: полетіли; в другій частині: підмет: вітер, присудок: зрива)
2.Дощ накрапає, і бродять тумани біля річки( підмет: дощ, присудок: накрапає; в другій частині: підмет: тумани, присудок: бродять)
3.Зашепотіли збудженні листочки, заметушилась у траві комашня( підмет : листочки, присудок: зашепотіли, підмет: комашня, присудок: заметушились)
4.Вовк линяє, але він вдачі не міняє.( підмет: вовк, присудок: линяє, підмет: він, присудок: не міняє)
5.Життя не має ціни, але воля дорожча за життя( підмет: життя, присудок: не має, підмет: воля)
Цей учинок я вважаю благородним, так як мені товариш дуже допоміг. Одного разу ми ходили на став з товаришем Андрієм, поряд гуляли погані хлопці, кожен раз ми втрапляли в халепу через них,як сталось й цього разу.Хлопці почали глузувати з нас,і сперечатись.Коли Андрій почав погрожувати, що вони отримають своє, один з хлопців(самий головний з їхньої компанії)Федько підійшов і штовхнув мене в озеро так як я не вмію плавати я почав тонути.Андрій залишився на березі, і вони забрали в нього його мобільний телефон, дорогий, батьків подарунок.То замість того, щоб повернути його він пригнув воду щоб до мені,і ми разом виплили на берег.Та телефон всеодно повернувся, так як ці хлопці наші сусіди, ми розповіли усе їхнім батькам і без покарання не обійшлось. Ось і кінець нашої пригоди з товаришем.